Балабай П.П. До вивчення птераспід нижнього девону Поділля. Повідомлення 1. // Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР. - Львів, 1959. - 7 - С.3-21.
На відміну від попередніх авторів (Зих, 1927; Бротцен, 933, 1936), ми констатуємо в подільському олдреді тільки шість видів птераспид : Pt. lerichei Zych, Pt. major Zych, Pt. elongata Zусh, Pt. longirostra Zych, Brachipieraspis latissima Zych и Br. heinizi Вrоtz.
Пастернак С.І., Коцюбинський С.П. Велетенський амоніт Parapuzosia daubreei Grossuvre з Волино-Подільської плити // Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР. - Львів, 1959. - 7 - С.22-26.
У 1956 р. в Жовтневому районі Станіславскої області авторами були знайдені чотири екземпляри амонітів (три з них неповні), що відносяться до рідкісного виду Parapuzosia daubreei Grossouvre. Порода, що утримувала їх, є сланцеподібнии сірии і сірувато-білии коньякським мергелеи, переповнении уламками іноцерамів і цілими екземплярами Inoceramus involutus Sow. Підстилаючою породою є білий досить щільний крейдоподібний туронський вапняк з Inoceramus inconstans Woods.
Коцюбинський С.П. Inoceramus lamellatus sp.n. з верхньотуронських відкладів Волино-Подільської плити // Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР. - Львів, 1959. - 7 - С.27-31.
В верхньотуринських відслоненнях білих крейдяноподібних вапняків на правому березі р. Дністра біля м. Галича Станіславской області і в кар'єрі біля ст. Дубовці Жовтневого району цієї ж області нами були знайдені два великих майже цілих ядра і декілька менших уламків іноцерамів. Характерною рисою вказаних екземплярів є те, що на гребенях підведених складок виступають високі пластинчаті ребра. У дорослих екземплярів таких ребер буває від 6 до 10. У літературі немає згадок про знахідки іноцерамів із скульптурою такого роду, тому ми визнали можливим описати цю форму як новий вид.
Татаринов К.А. Рештки часничниць (Pelobatidae, Amphibia) у четвертинних відкладах західного Поділля // Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР. - Львів, 1959. - 7 - С.32-35.
В роботі подано огляд описаних в літературі нечисленних знахідок кісткових залишків часничниць (Pelobatidae, Amphibia) в межах України і суміжних районів Європи. Одночасно описані нові знахідки викопних часничниць, що відносяться до форм Pelobates fuscus Lаur і Pelobates sp. (Таращук, 1956). Так, в червні-серпні 1956 р. значна кількість фрагментів кісток часничниць виявлена в гоміценових відкладах поблизу с. Горішньої Вигнанки і невелика кількість - в плейстоценових відкладах в околицях с. Синякове Чортківського району Тернопільської області (Західне Поділля).
Пастернак С.І. Палеонтологічні колекції Науково-природознавчого музею АН УРСР // Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР. - Львів, 1959. - 7 - С.36-41.
У фондах відділу палеонтології Науково-природознавчого музею АН УРСР зберігаються колекції (близько 30 тис. інвентарних номерів) викопної фауни і флори Волино-Подільської плити і суміжних територій. Матеріали датуються головним чином верхнім силуром, девоном, карбоном, юрою, верхньою крейдою, палеогеном, неогеном і антропогеном. Палеонтологічні колекції музею були використані при написанні 80 наукових робіт. Серед 936 описаних по цих колекціях екземплярів налічується 128 голотипів.
Страутман Ф.І. Зміни в орнітофауні західних областей України в ХХ ст. // Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР. - Львів, 1959. - 7 - С.42-48.
У зв'язку з активізацією діяльності людини на водойми, вирубування старих лісів, освоєнням степів і прямим переслідуванням з боку людини скоротилися чисельність і ареали багатьох видів птахів (сірий гусак - Anser anser, дрохва - Otis tarda, глухар - Tetrao urogallus, хижі птахи та ін.). Разом з цим спостерігається розселення з півночі і півдня, збільшення чисельності і поява на гніздів'ях нових видів птахів: дрозда-горобинника (Turdus pilaris), сірого сорокопуда (Lanius excubitor), кільчастої горлиці (Streptopelia decaocto), сsрійського дятла (Dendrocopos syriacus).
Татаринов К.А. Результати вивчення теріофауни західних областей України вітчизняними зоологами // Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР. - Львів, 1959. - 7 - С.49-62.
В статті приводяться короткий огляд опублікованих з 1946 по 1956 р. вітчизняними зоологами-теріологами робіт по поширенню, зоогеографічному районуванню, біології, коливанням чисельності і господарському значенню ссавців західних областей України. Розглядаються фауністичні комплекси і їх зв'язок з ландшафтними зонами вказаної території СРСР.
Кулаківська О.П., Івасик В.М. Зараженість коропів паразитами в ставках з різним водопостачанням // Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР. - Львів, 1959. - 7 - С.63-68.
При дослідженні паразитів риб різних ділянок р. Дністра і ставкових рибних господарств авторами статті зібрані матеріали, що показують, що риби в ставках з різним водопостачанням заражені паразитами неоднаково як у видовому, так і в кількісному відношенні. У рибних господарствах, що забезпечуються водою з річок, що мають гірський характер, коропи заражені паразитами слабо. Кількість видів паразитів також невелика - не перевищує 10 (рибгосп "Стрий").
Кулаківська О.П. Матеріали до фауни паразитів риб водойм західних областей України // Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР. - Львів, 1959. - 7 - С.69-77.
Нечисленними дореволюційними роботами по паразитах риб західної частини України є короткі уривчасті дані, що стосуються головним чином р. Дністра і деяких ставкових господарств. Плановість і комплексність в роботі дослідницьких установ останніми роками сприяли повнішому вивченню фауни паразитів риб, чх патогенності, сезонної зміни і поширення. Нині для цієї території відомі 160 видів іхтіопаразитів. З них п'ять видів раніше не було констатовано на Україні, сім нових для науки видів описано по матеріалах з Дністра і закарпатських водойм (А. П. Маркевич, В. А. Захваткін і О. П. Кулаківська).
Загайкевич І.К. До вивчення кормових зв'язків шкідливих лісових комах // Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР. - Львів, 1959. - 7 - С.78-83.
Приводяться випадки ушкодження шкідниками комахами рослин, які, за літературними даними, ними не заселяються. "Стенофагічні" види комах можуть заселяти і "нові" для них кормові рослини. Деякі комахи-фітофаги в умовах окремих природно-історичних районів України живляться певними видами деревних і чагарникових порід. Але пластичні види шкідників місцями заселяють багато порід. Напади короїдів, вусанів, лускокрилих і видів з інших груп комах на ті або інші породи залежить від екологічної пластичності комахи, стану порід, що заселяються, кліматичних і інших умов в області поширення виду.
Брицький Я.В., Здун В.І. Нові дані про деяких комах-шкідників цукрових буряків Львівської області // Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР. - Львів, 1959. - 7 - С.84-86.
Дослідження, проведені авторами в травні 1954 р., показали, що на чорноземах і сірих оподзоленных грунтах деяких районів Львівської області люцерновий довгоносик (Otiorrhynchus ligustici L.) представляє особливу небезпеку для цукрового буряка, тоді як сірий буряковий довгоносик попадається в незначній кількості. Масовість появи люцернового довгоносика вказує на те, що він в досліджених районах є шкідником, що знижує врожайність цукрового буряка.
Страутман Ф.І. Нарис орнітофауни Радянських Карпат // Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР. - Львів, 1959. - 7 - С.87-92.
Відзначені специфічні риси орнітофауни Східних Карпат, в той же час підкреслюються глибокі і різноманітні взаємні зв'язки і взаємини, існуючі між фауною птахів гірської країни і сусідніх низовин. Виявляється підвидовий ендемізм деяких птахів Карпат, збідненість тайгового комплексу, значення гірської дуги як межі ареалів багатьох європейських підвидів широко поширених видів.
Турянін І.І. До фауни гамазових кліщів Закарпатської області УРСР // Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР. - Львів, 1959. - 7 - С.93-96.
Фауна гамазовых кліщів Закарпатської області вивчена не повністю. Розрізнені відомості про видовий склад гамазид Закарпаття можна виявити в старій угорській і у вітчизняній літературі (Брегетова і інші, 1955; Брегетова, 1956; Ємчук, 1952; Карпелес, 1892). Нами для фауни Закарпаття зареєстровано 44 види гамазид. Цей список ще далеко не повний. Епідеміологічний і эпізоотологічний інтерес представляють Dermanyssus gallinae, Dermanyssus gallinae, Ornitonyssus bacoii, Ornitonyssus sylviarum і інші види, широко поширені не лише в Закарпатті, але і за його межами.
Мельничук В.М. Огляд видів Grimmia та Dryptodon бріофлори УССР // Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР. - Львів, 1959. - 7 - С.97-115.
Огляд представників родів Grimmia і Dryptodon бріофлори УРСР складений на підставі критичної обробки матеріалів бріологічних гербаріїв наукових ботанічних установ Києва і Львова. При описі географічного поширення окремих видів використані літературні джерела.
Малиновський К.А. Структурні і флористичні зв'язки деяких фітоценозів субальпійського пояса Українських Карпат і питання їх генезису // Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР. - Львів, 1959. - 7 - С.116-122.
Встановлені структурні і флористичні зв'язки вторинних фітоценозів субальпійського поясу Карпат з первинними типами рослинності. Для формації Myrtilleta встановлено три генетичні ряди: бореальний, асоціації якого виникли на місці ялинових лісів, гірський - на місці криволісся і альпійський - на місці контакту з альпійською рослинністю. Формація Nardeta має зв'язки з різними первинними і вторинними угрупуваннями, що дає основу виділити в Карпатах наступні генетичні ряди біловусників: болотяний - на місці заростаючих морених озер, бореальний - на місці чорничників бореального ряду, гірничочагарниковий - на місці криволісся, неморальний, - на місці широколистяних лісів і альпійський - на місці альпійської рослинності.
Зеленчук Т.К. Запаси насіння в грунті пасовищ дублянської долини в околицях Львова // Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР. - Львів, 1959. - 7 - С.123-131.
Як показали дослідження, проведені нами в 1953 р., грунти пасовищ колгоспу ім. Хрущова (с. Гамаліївка Брюховицького району Львівської області) містять значну кількість насіння. Так, в шарі грунту 0-5 см знайдено 11350 шт. насіння, в шарі 5-10 см - 3950 шт. насіння і в шарі 10-20 см виявлено 1495 шт. насіння на 1м2. З грунту виділене насіння (чи плоди) 40 видів рослин, у тому числі зернівки таких цінних кормових злаків, як м'ятлик луговий, тимофіївка лугова, вівсяниця лугова, польовиця біла, а також багато зернівок посереднього кормового злака щупака. Різнотрав'я представлене в основному неїстівними травами і бур'янами.
