Балабай П.П. Гетеростраки верхнього силуру Поділля // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 3-11.
Описані знайдені у верхньому силурі Поділля (верхах Чортківського горизонту) вісім видів гетерострак. З них один вид з роду Poraspis - Poraspis sturi Alth, один - з роду Ctenaspis - Ctenaspis Kiaeri, п'ять - з роду Pteraspis (Pt. podolica Alth, Pt. kneri Lank., Pt. Zychi Brotz., Pt. iwaniensis Вrоtz., Pt. sp.l.) і один - з роду Brachipteraspis - Br. bryanti Brotz. З них найпоширеніший вид Pt. podolica Аllh. Навпаки, Pt. Zychi Brotz. і Pt. iwaniensis Brotz. зафіксовані у вигляді поодиноких екземплярів. Вказані представники знайдені в басейні Серета і в районі Залещиков на Дністрі. Численні представники Brachipteraspis bryanti і Pteraspis kneri (вентральні щити) зібрані, крім того, В. Зіхом в Старій Ігольниці біля Чорткова.
Пастернак С.І. Фауна крейдових відкладів району Рахова, Закарпатської області // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 12-23.
В статті поданий опис частини колекції фауни, зібраною А. Л. Крівиним з відкладів сеймульскої свити в околицях Кобилецької Поляни. Майже усі види відомі з сеномана, деякі - з верхнього альба інших територій.
Левицький В.Т. Денталіїди крейдових відкладів Волино-Подільської плити // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 24-28.
У статті на основі більше ніж 100 зразків денталід, що зберігаються в Науково-природознавчому музеї АН УРСР, даний опис і стратиграфічне поширення на Волыно-Подільській плиті наступних видів : Fustiaria strehlensis (Geinitz), Dentalium nutans Kner, D. multicostatum Favre, D. sacheri Alth. Зокрема, описана скульптура трубок Fustiaria strehlensis (Geinitz). До теперішнього часу були відомі лише ядра, що належать цьому виду.
Кудрін Л.М. Про знахідку кісток мамонта в околицях м. Львова // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 29-30.
У статті даний опис геологічного розрізу четвертинних відкладів околиць м. Львова і нової знахідки бивня мамонта на межі гравійно-глинистих відкладів і відкладів, що утворилися в умовах водних басейнів. Вперше звертається увага на наявність викопної вічної мерзлоти в рисі м. Львова.
Пастернак С.І., Коцюбинський С.П. Крейдові відклади Волино-Подільської плити і можливості їх використання в будівельній промисловисті // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 31-34.
Крейдові відклади Волино-Подільської плити різноманітні по своєму складу. Закономірна поступова зміна порід проходить в напрямі із заходу на схід. В результаті цього в тому ж напрямі з'являються смуги: 1 - вапнякових піщаників, 2 - піскуватих мергелів (30-60% СаСО3), 3 - мергелів (60-80% СаСО3), 4 - крейдяноподібних вапняків і крейди (80-98% СаСО3), 5 - детритових вапняків. Окремі різновиди порід можуть бути використані для виробництва будівельних матеріалів - будівельного каменю, цементу, гідравлічного вапна та ін.
Здун В.І. Личинки трематод наземних молюсків західних областей України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 35-44.
Обстежено 1191 екземплярів наземних молюсків, які відносяться до семи видів. При розтині молюсків була виявлена значна міра зараженості їх личинковими формами різних присиснів. Аналіз зібраного матеріалу показав, що на досліджених пасовищних угіддях виявлено в молюсках п'ять видів личинок дигенетичних присиснів.
Здун В.І. Матеріали до фауни комах-шкідників фруктових дерев західної Волині // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 45-51.
Весною і літом 1949 і 1950 рр. і частково 1951-1960 рр. вивчалися комахи - шкідники садів на території Західної Волині у межах Волинської і Рівненської областей. Літературних даних по ентомофауні обстеженої території є дуже мало. Виявлено 65 видів шкідників, у тому числі 61 вид на фруктових деревах і 4 на ягідних кущах. Виявлені шкідники відносяться до шести рядів, а саме: Homoptera - 10 видів, Coleoptera - 24, Lepidoptera - 27, Нуmenoptera - 2, Derrnaptera і Orthoptera - по одному виду.
Загайкевич І.К. Матеріали до вивчення жуків-вусачів (Coleoptera, Cerambycidae) України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 52-60.
Приведено 62 види жуків-вусачів. Нові для фауни України види: Cortodera reitteri Pic, Monochamus urussovi (Fisch.), M. saltuarius Qebl. и Mesosa myops Dalm. Вказуються місцезнаходження маловідомих видів Evodinus clathratus F., Gaurotes excellens Вranсs., Rhopalopus femoratus (L.) и Pronocera angusta (Kriechb.), не відмічених для Радянського Союзу в "Фауні СРСР". Вказуються кормові рослини для Evodinus clathratus F. (ялина), Acmaeops collaris L. (граб), Mesosa nebulosa F. (граб) і інших видів.
Рудишин М.П., Білоконь О.М. Матеріали до фауни гамазових кліщів комахоїдних і гризунів верхів'я басейну Дністра // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 61-68.
Дослідженнями встановлено, що в згаданому вище районі найбільш поширеними кліщами гризунів є представники роду Laelaps и Hyperlaelaps, які пов'язані з місцями життя і чисельністю їх хазяїв. Цікавими є кліщі Myonyssus ingricus і Haemogamasus ambulus, які, в порівнянні з суміжними районами, в Прикарпатті є рідкісними і знайдені тільки восени. Вивчення фауни гамазовых кліщів є цікавим в епідеміологічному відношенні. Крім того, наведені дані можуть бути використані для зоогеографічних цілей.
Черкащенко М.І. Матеріали про зараженість ектопаразитами птахів долини верхньої течії Дністра // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 69-75.
У статті наведені дані про ступінь зараженості ектопаразитами птахів басейну верхньої течії Дністра, здобутих в червні-листопаді 1959 р. Було обстежено 394 особини птахів, що належать до 82 видів. Переважаюча кількість птахів відноситься до ряду горобиних. У 228 птахів (57,9%) були виявлені ектопаразити наступних груп : пухоїди - у 149 особин (65,4%), блохи - у 1 особини (0,4%), кровосисні мухи - у 7 особин (3,0%), пір'яні кліщі - у 56 особин (24,6%), іксодові кліщі - у 11 особин (4,9%), гамазові кліщі - у 3 особин (1,3%), хижі кліщі - у 1 особини (0,4%).
Опалатенко Л.К. До методики дослідження дихання у риб // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 76-79.
Для запису коливань тиску в зябровому апараті риб нами була виготовлена проста і зручна установка. Запис здійснювався на фотопапері, який обертався з барабаном кімографа, захищеного від освітлення кожухом. Манометр із забарвленим стовпчиком води (барвник нейтральрот) освітлювався пучком світла. Останній, проходячи через проріз в кожусі кімографа, давав на фотопапері зображення кривої на межі світлої і тіньової частини.
Рудишин М.П. Розміщення мишовидних гризунів у рослинних асоціаціях Боржавських полонин і Чорногори // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 80-91.
В результаті проведених в 1953-1959 рр. досліджень в районах Боржавских полонин і Черногоры нами встановлено 11 видів мишоподібних гризунів. В розміщенні мишоподібних гризунів на Боржавських полонинах і полонинах Чорногори спостерігаються великі відмінності, що обумовлені наявністю в цих районах своєрідних рослинних асоціацій, мікрокліматичних і інших екологічних умов. Так, в асоціаціях біловусників, чорничників, щавельників і на оброблюваних ділянках Боржавських полонин пануючим видом серед мишоподібних гризунів є сіра полівка, що поступається за чисельністю жовтогорлій миші в роки масового розмноження лісових гризунів. З іншого боку, в аналогічних асоціаціях Чорногори найпоширенішими видами є темна і мала водяна полівки; сіра полівка належить тут до рідкісного виду.
Черкащенко М.І., Страутман Ф.Й. Принципи складання програми стаціонарних досліджень по фауні хребетних тварин високогір'я Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 92-103.
В статті пропонується попередня програма стаціонарних досліджень фауни хребетних тварин високогір'я Карпат. По кожній групі хребетних тварин автори приводять об'єм і методику стаціонарного вивчення екології і біології з відповідним обгрунтуванням необхідності досліджень.
Автори пропонують координувати зусилля радянських учених і вчених країн народної демократії, територіально пов'язаних з Карпатами, для широкого стаціонарного дослідження хребетних тварин високогір'я за загальною програмою і єдиною методикою вивчення.
Малиновський К.А. Геоботанічна характеристика південно-західної частини Чорногірського хребта // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 104-120.
В роботі приведена коротка геоморфологічна характеристика південно-західної частини хребта Чорногора (Рахівський р-н, Закарпатської обл.), а також коротка характеристика грунтів і клімату цього району. Характерною рисою рослинності південно-західної частини хребта Чорногора є наявність на південних схилах букових лісів, що утворюють верхню межу лісу, відсутність в субальпійському поясі великих площ гірської сосни і рододендрона східно-карпатського і переважання вторинних трав'янистих і напівчагарничкових формацій типу Nardeta і Муrtilteta. Рослинність субальпійського поясу, а також верхня межа лісу мають антропогенний характер завдяки інтенсивному пасовищному господарству, яке здавна проводиться на цих полонинах. Приведена флористична характеристика основних асоціацій букових і ялинових лісів, що облямовують полонини. У субальпійському і альпійському поясах природна рослинність збереглася тільки в районі пануючої в цій частині вершини Петрос - 2022 м н.р.м і на північних крутих схилах. Приведений опис асоціацій зеленої вільхи, ялівцю сибірського, чорничників і голубичников, а також трав'янистих первинних і вторинних типів рослинності (Nardeta, Festuceta rubrae, Deschampsieta, Festuceta supinae, Cariceta sempervirentis та ін.). У кінці роботи поданий перелік ендемічних для Карпат і рідкісних альпійських і арктоальпійських видів, що ростуть в цій частині Чорногори.
Вайнагій І.В. Плодоношення деяких видів трав'янистих рослин у різних гірських поясах Українських Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 121-128.
Плодоношення 12 видів рослин вивчалося в 1959 р. в різних гірських поясах Карпат в районі м. Говерли (масив Чорногора). Підрахунки насіння і сім'ябруньок проводилися на 100 особинах за загальноприйнятою методикою. Відмічено, що кількість сім'ябруньок не завжди відповідає кількості повного насіння на особині (насіневій продуктивності). По характеру плодючості досліджені види заздалегідь розділені на три групи: а - рослини мають однакову плодючість в різних гірських поясах; би - у вищих поясах плодючість рослин поступово зменшується; у - плодючість рослин у вищих поясах збільшується. Передбачається, що природну межу поширення (верхню або нижню) мають в Карпатах ті види рослин, плодючість яких знижується у міру наближення до цієї межі.
Єрмаченко Г.Я. Матеріали до динаміки наростання зеленої маси і отавності щучників Чорногори // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 129-139.
Рослинність гірського масиву Чорногора в Українських Карпатах значною мірою (близько 20% усієї площі) представлена лугами з домінуючим щучника дернистого (Deschampsia caespitosa (L.) Р. В.). У субальпійському поясі щучниковые лугу вторинного походження, в альпійському - первинного.
Улична К.О. Рід Dicranella бріофлори УРСР // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 140-153.
Огляд роду Dicranella підготовлений на підставі критичного опрацювання гербаріїв відділу ботаніки Науково-природознавчого музею АН УРСР, Інституту ботаніки АН УРСР і літературних даних. На Україні зустрічається вісім видів цього роду і п'ять форм. Для них уточнені діагнози, вивчена мінливість. У Dicranella heteromalla виділена нова форма - fo. latifolia. Описи супроводжуються малюнками.
Мельничук В.М. Buxbaumia aphylla Hedw. в околицях Львова // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1961. - 9 - С. 154-158.
Наведені нові місцезнаходження рідкісного для бріфлори України виду - Buxbaumia aphylla Hedw. B 1955 р. він був знайдений в околицях м. Львова на оголеннях грунту в сильно прорідженому буковому (під Чортовою скелею) і сосново-буково-дубових насадженнях (поблизу селища Брюховичі). На щорічно відвідуваних, починаючи з 1955 р., місцяхзростаннях відмічені великі коливання у великій кількості плодоносіння цього виду в окремі роки.
