Чорнобай Ю.М. (науковий керівник), Климишин О.С. (керівник розробки), Бокотей А.А., Войчишин В.К., Дригант Д.М., Капрусь І.Я., Різун В.Б., Тасєнкевич Л.О. Наукова концепція експозиції Державного природознавчого музею НАН України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 1-14.
У концепції розкриті завдання експозиційної роботи та система основних тем, ідей і проблем, які формують науковий зміст експозиції природничого музею. Розглянуто особливості змісту проектованої експозиції Державного природознавчого музею НАН України, тематико-експозиційна структура, джерельна база та основні вимоги до художнього проекту нової експозиції.
Климишин О.С. Проблеми ведення природничо-музеологічного моніторингу // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 15-20.
Викладаються принципи музеологічного моніторингу, що базується на біологічних таксономічних, спеціальних моніторингових музейних колекціях та комп'ютерних базах даних. Обґрунтовується унікальне значення регіональних музейних колекцій для ведення довгострокового моніторингу за станом таксономічного та ценотичного різноманіття, а також для вивчення змін біоти в історичному аспекті.
Хлус К.М., Скільський І.В., Хлус Л.М., Андрющенко Т.Г. Використання природничих музейних колекцій у біомоніторингових дослідженнях // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 21-25.
Розглянуто можливість використання фауністичних зборів регіональних музеїв в синекологічних і популяційно-екологічних дослідженнях. Наведено відповідні приклади: 1) аналізу часової мінливості (за останні 40-50 років) морфометричних параметрів жука-оленя (Lucanus cervus L.) та двостулкового молюска перлівниці звичайної (Unio pictorum (L.)), 2) якісних змін угруповань метеликів у зв'язку з антропогенною трансформацією їх середовищ існування; 3) документування біорізноманіття територій.
Сверлова Н.В., Гураль Р.І. Видова різноманітність легеневих молюсків (Gastropoda, Pulmonata) України у фондах Державного природознавчого музею // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 27-31.
Визначено рівень репрезентативності малакологічного фонду музею щодо фауни легеневих молюсків України та її західного регіону. Найповніше (близько 90%) представлена фауна наземних легеневих молюсків заходу України.
Малиновський А.К. Висотний розподіл рослинного покриву Українських Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 33-42.
Наведено результати досліджень діапазонів і закономірностей висотного розподілу найголовніших рослинних формацій Українських Карпат. Формування поясності рослинності обумовлене зміною гідротермічного режиму, що значною мірою нівелюється орографією і субстратами. На формування мозаїчності і регіональних особливостей розподілу рослинності істотний вплив мали антропогенні зміни рослинного покриву.
Стрямець Г.В., Ференц Н.М. Проблеми збереження флористичного різноманіття на природоохоронних територіях // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 43-46.
У роботі розглянуті випадки позитивного і негативного впливу заповідного режиму на збереження окремих видів і рослинних угруповань на конкретних прикладах заповідника "Розточчя".
Воронцов Д.П., Мілкіш Л.І. Фітоценотична структура лісів з Alnus incana (L.) Moench. в басейні р. Рибник Майданський (НПП "Сколівські Бескиди") // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 47-54.
Розглянуто фітоценотичну структуру, наведені екологічні та геоботанічні характеристики сіровільхових лісів басейну р. Рибник Майданський (Національний природний парк "Сколівські Бескиди"). На основі даних польових геоботанічних досліджень виділені основні синтаксони за системою класифікації Браун-Бланке. Сіровільхові ліси басейну р. Рибник Майданський віднесені до асоціацій Caltho-Alnetum (Zarz. 1963) Stuchlik 1968 і Alnetum incanae Ludi 1921 (клас Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieg. 1937, порядок Fagetalia sylvaticae Pawl, in Pawl., Sokol. et Wall. 1928, союз Alno-Ulmion Br.-Bl. etR.Tx. 1943, підсоюз Alnenion glutinoso-incanae Oberd. 1953).
Андреева О.О., Кагало О.О. До історії розвитку рослинного покриву Західного Поділля // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 55-58.
У статті наведено список таксонів, отриманий у результаті спорово-пилкового аналізу голоценових відкладів поблизу сіл Колтив і Кругів Золочівського р-ну Львівської області, Північно-Західне Поділля, та їх фітоценотична приуроченість. Структура спорово-пилкового комплексу була проаналізована з використанням принципів екотопологічної диференціації флорокомплексу. Відкладення вперше були досліджені методом спорово-пилкового аналізу.
Наконечний О.М. Водні макрофіти Рогатинського Опілля та їх життєві форми // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 59-62.
Повідомляється про результати першого дослідження водних макрофітів Рогатинського Опілля. Наводиться аналіз життєвих форм макрофітів регіону дослідження.
Різун В.Б. Жуки-туруни (Coleoptera, Carabidae) природного заповідника "Ґоргани" // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 63-80.
У природному заповіднику "Горгани" в 1989-2002 рр. зібрано 1529 екз. і виявлено 107 видів жуків-турунів (Coleoptera, Carabidae). Найбільшою кількістю видів представлені роди Bembidion (19), Pterostichus (13), Carabus (8), Nebria (7), Amara (1), Agonum (6). З урахуванням літературних даних, у гірському масиві Горган зареєстровано 134 види турунів. На території заповідника (масив гори Довбушанка) виявлено 10 видів, ендемічних для Карпат. З підвищенням висоти спостерігається зменшення видового складу родів Bembidion, Amara, Agonum. Вище 800 м н.р.м. переважають представники родів Nebria, Carabus, Trechus, Pterostichus, а також Patrobus, Deltomerus, Calathus.
Коновалова І.Б. Результати дослідження фауни джмелів (Hymenoptera, Аргоае, Bombinae) західного регіону України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 81-87.
Дослідження фауни джмелів проводилися протягом трьох років (1999-2001 рр.) у різних фізико-географічних районах заходу України, а саме: Західне Поділля, Опілля, Розточчя, Західне Полісся та Українські Карпати. Найбільш регулярні збори велися у природному заповіднику "Розточчя" (Львівська обл.) і у природному заповіднику "Медобори" (Тернопільська обл.). Були досліджені 1494 екз. джмелів (включаючи представників роду Psithyrus), серед них 390 екз. з колекції ДПМ НАНУ (м. Львів), зібраної у другій половині 19-го - на початку 20-го століть. Також були проаналізовані дані про види джмелів з території заходу України з літературних джерел. У результаті наших досліджень на досліджуваній території підтверджується наявність 28 видів роду Bombus і 8 видів роду Psithyrus, причому 22 і 7 видів відповідних родів відзначені автором у сучасній фауні, а 6 видів роду Bombus представлені з регіону лише в колекції ДПМ НАНУ. Один вид роду Psithyrus (P. quadricolor) відомий у фауні регіону лише за даними літератури.
Бокотей О.М. Дикі бджолині родини Colletidae (Hymenoptera, Apoidea) Українських Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 89-92.
Для фауни Українських Карпат ідентифіковано 25 видів 2 родів диких бджолиних родини Colletidae. Вперше вказані для фауни України - Hylaeus hungarica (Alfken, 1905); для фауни заходу Україна - Hylaeus moricella (Bischoff, 1954), Hylaeus euryscapa (Förster, 1871); для фауни Українських Карпат - Hylaeus gracilicornis (F. Morawitz, 1868), Colletes nasutus (Smith, 1859). У статті наведені нові відомості про біологію диких бджолиних родини Colletidae.
Яворницький В.І. Структура угруповань мезофауни грабових дібров басейну верхів'я Дністра // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 93-101.
Наведено кількісні характеристики складу, розподілу, сезонної динаміки, трофічної структури угруповань ґрунтової мезофауни корінних дубових та похідних грабових лісових екосистем рівнинної частини верхів'я р. Дністер у залежності від умов вологості, трофності та віку деревостанів.
Мірутенко В.В. Пропоновані зміни до систематики роду Malachius F. (Coleoptera, Malachiidae) фауни Українських Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 103-108.
Пропонується поділ роду Malachius на три роди: Cordylepherus, Malachius, Clanoptilus. Пропоноване виділення двох нових родів ґрунтується на характерних для їх самців будові та розташуванні специфічних статевих придатків - ексцитаторів. Для видів фауни Українських Карпат характерно два типи розташування ексцитаторів - фронтальний (на лобі) і елітральний (на верхівках надкриль).
Матюшенко С.В. Вплив личинок тахіни Compsilura concinnata Mg. (Diptera, Tachinidae) на загальний вміст азоту, білків і ліпідів у гусениць непарного шовкопряду (Porthetria dispar L.) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 109-110.
Біохімічний аналіз здорових та заражених гусениць непарного шовкопряда показав, що заражені містять менше загального азоту, білків і ліпідів. Це пов'язано з присутністю паразитичних личинок II і III віку тахіни Compsilura concinnata Mg., які при розвитку в господарі викликають зміни біохімічного складу його організму.
Фаринець С.І. Морфологічні особливості постабдомена самок триби Phasiini (Diptera, Tachinidae) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 111-116.
Здійснено аналіз морфологічних особливостей постабдомену самок 8 видів триби Phasiini (Diptera, Tachinidae) з Українських Карпат. Розглянуто адаптивні зміни постабдомену різного ступеня складності.
Крочко В.Ю. Особливості біології Coccinella septempunctata (Linne) (Coleoptera, Coccinellidae) в умовах Закарпатській області // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 117-120.
У представленій роботі викладені особливості біології семикрапкового сонечка в умовах Закарпатської області. Наведено результати багаторічних досліджень фенології, біоценотичних зв'язків одного з найбільш численних і поширених видів жуків-кокцінеллід у Карпатах.
Мателешко О.Ю. Нові для Українських Карпат і Закарпатської низовини види плавунців (Coleoptera, Dytiscidae) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 121-128.
Фауна плавунців (Coleoptera, Dytiscidae) Українських Карпат та Закарпатської низовини на сьогодні налічує 122 види. 20 з них (Hydrovatus cuspidatus Kunze, Bidessus delicatulus Schaum, B. grossepunctatus Vorbr., Hydroporus scalesianus Steph., H. rufifrons Duft., H. fuscipennis Schaum, H. brevis Sahib., H. discretus Fairm., H. memnonius Nic , H. neglectus Schaum, Laccomis oblongus Steph., Porhydras obliquesignatus Bielz, Deronectes latus Steph., Agabus chalconotus Panz., Ag. unguicularis Thorns., Ag. clypealis Thorns., Colymbetes paykulli Er., Hydaticus laevipennis Thorns., Hydaticus grammicus Germ.) раніше не вказувалися для даної території. Розглянуто поширення та екологію зазначених видів.
Меламуд В.В. Панцирні кліщі групи Enarthronota Grandjean, 1947 (Acari: Oribatida) Карпатського регіону // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 129-134.
Фауна групи Enarthronota досліджуваної території налічує 27 видів 3 надродин. Найбільш широко поширені та чисельні - Hypochthonius р. rufulus, Н. l. luteus і Liochthonius brevis. Види Eniochthonius minutissimus, Liochthonius muscorum нечисленні, однак також відносно широко поширені. Решта видів належать до дуже рідкісних і знайдених поодинокими екземплярами. За поширенням на території Українських Карпат 12 видів можна віднести до лісових, 8 - монтанних, 3 - альпійських, 2 - еврібіонтних. Основу фауни даної групи орібатид складають голарктичні (44,4%) і палеарктичні (22,2%) види, інші поширені на території Європи (16,6%).
Балан П.Г. Кліщі-церконіди (Acari: Mesostigmata) Українських Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 135-138.
Наведено дані щодо видового складу і біотопічного розподілу кліщів родини Zerconidae Canestrini, 1891 Українських Карпат.
Шрубович Ю.Ю., Капрусь І.Я. Історія досліджень колембол (Collembola) в Українських Карпатах // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 139-146.
Протягом 90-річного періоду наукових досліджень в Українських Карпатах виявлено близько 300 видів ногохвісток і опубліковано 40 робіт, які мають відношення до фауни, систематики та екології ногохвісток у даному регіоні. Відмічено 34 види колембол, locus typicus яких знаходиться на території Українських Карпат.
Чумак В.О. Чисельність безхребетних тварин Угольсько-Широколужанського заповідного масиву // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 147-154.
Обліки проводились на території пралісів Угольсько - Широколужанського заповідного масиву Карпатського біосферного заповідника протягом сезону 1999 р. Тварини підраховувалися шляхом відлову у ґрунтові (лійкоподібні) та комбіновані пастки на двох пробних площах, кожна з яких містила 2 комбіновані та 5 ґрунтових пасток. Виловлено 57542 екземплярів безхребетних з шести класів трьох типів. Комахи представлені 15-ма рядами. За кількістю екземплярів домінували ногохвістки (Collembola - 15,2%), жуки (Coleoptera - 11,1%), перетинчастокрилі (Hytnenoptera - 7,2%) і двокрилі (Diptera - 55,0%). Висловлено припущення, що кількість окремих таксонів тварин залежить від екологічної специфіки клімаксової лісової екосистеми з визначальною роллю вологості едафотопу і мозаїчності біотопу.
Худий О.І. Лусковий індекс як характеристика темпу росту ляща Дністерського водосховища // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 155-157.
У ляща з Дністровського водосховища досліджували форму луски і величину лускового індексу в різних за розміром особин одного віку. Встановлено, що у риб з повільним темпом зростання луска широка і коротка, тоді як у особин із швидким зростанням її форма наближена до округлої. Також виявлено, що в лящів з дуже швидким темпом росту величина лускового індексу більше одиниці.
Гураль Р.І. Прісноводні молюски "лісових" мікробіотопів Лапаївського лісництва // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 159-161.
У статті відображено видовий склад і особливості розміщення прісноводних молюсків у астатичних "лісових" біотопах. У результаті паразитологічних досліджень вибірок молюсків виявлено один вид трематоди з показником екстенсивності інвазії 5,3%.
Залевський О.В. Дощові черви родини Lumbricidae природоохоронної та промислово забрудненої територій // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 162.
Канарський Ю.В. Природоохоронна оцінка угруповань денних лускокрилих (Lepidoptera, Papilionoidea) на прикладі заповідника "Розточчя" // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 163-173.
На підставі результатів досліджень угруповань булавовусих лускокрилих трав'яних екосистем заповідника "Розточчя" запропоновано критерії їх природоохоронної оцінки та на прикладі 9-ти угруповань розглянуті показники такої оцінки. Обґрунтовано доцільність використання в якості останніх таких показників, як індекс біотопічної вибірковості угруповань булавовусих лускокрилих, індекс участі рідкісних і зникаючих видів у формуванні видового складу та їх загальна частка в населенні угруповання, а також показників структурної організації угруповань по компонентах видового багатства.
Чорнобай Ю.М., Орлов О.Л. Еколого-енергетичний стан ґрунтів як похідна ландшафтного різноманіття басейну верхів'я Дністра // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 175-178.
Досліджено гумусний стан та енергетичні параметри ґрунтів басейну верхнього Дністра та їх зміни під антропогенним пресингом. Запропоновані шляхи оптимізації функціонального стану ґрунтів вторинних лісів і сільськогосподарських угідь.
Сікура О.А. Фенологічне прогнозування розвитку американського білого метелика (Hyphantria cunea Drury) в низинній зоні Закарпаття // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 179-184.
На основі багаторічних досліджень (1976-2001) визначена фенологія американського білого метелика в низинній зоні Закарпатської області. Складена фенограма американського білого метелика за останні 26 років. Встановлено терміни розвитку стадій і фаз комахи для низинної зони області, що робить можливим прогнозування і проведення своєчасних захисних заходів по боротьбі з цим шкідником.
Рагуліна М.Є. Формування покриву мохоподібних на техногенних відслоненнях // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 185-189.
Встановлено видовий склад і біотопічний розподіл мохоподібних техногенних відслонень Волино-Поділля і Передкарпаття. Основні чинники, що впливають на успішність поселення бріофітів у різних екотопах досліджуваних кар'єрних комплексів є рівень вологості, рухливість частинок субстрату, характер рослинності, а також площа і місце розташування відслонень. Всього було визначено 41 вид мохоподібних.
Кирпан С.П., Сверлова Н.В. До вивчення синантропних елементів у наземних малакоценозах заходу України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 191-195.
Викладено відомості про поширення на заході Україні 10 антропохорних видів наземних молюсків: Brephulopsis cylindrica, Aegopinella nitidula, Oxychilus draparnaudi, Krynickillus melanocephalus, Boettgerilla pallens, Limax maximus, Arion distinctus, Monacha carthusiana, Cepaea nemoralis, С hortensis. Коротко охарактеризовано перспективи вивчення таких видів на дослідженій території.
Бакаева С.Г. Черевоногі молюски сеноманських відкладів Волино-Поділля // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 197-201.
На основі вивчення черевоногих молюсків крейдових відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи, які знаходяться в основному фонді Державного природознавчого музею, і обробки літературних даних про геологічну будову даної території систематизовано склад сеноманских черевоногих молюсків і встановлені місця їх найбільшого поширення. Виконана робота доповнює уявлення про склад сеноманських фауністичних комплексів Волино-Поділля.
Дмитрук Р.Я., Яцишин A.M., Теодорович Л.В. Екологія палеоліту Галицького Придністров’я (на основі малакофауни) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2002. - 17 - С. 203-207.
Палеолітичні стоянки в басейні середнього Дністра на Поділлі відомі давно. Дослідження лессово-ґрунтової серії Галицького Придністров'я дали можливість відкрити тут ряд нових стоянок. Практично всі вони пов'язані з верхнім плейстоценом - Горохівський копалин ґрунтовим комплексом і поруч інтерстадіальніх ґрунтів. Часто артефакти залягають на контакті викопної ґрунту (комплексу) і лесу, який лежить вище. Авторам статті, завдяки дослідженню викопної фауни молюсків, вдалося детально відтворити природні умови формування Дубнівській та рівненської копалин ґрунтів, а також лесового горизонту, що їх розділяє.
