Балабай П.П. До фауни цефаласпід Подільської плити // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 3-8.
В олдреді Поділля, крім раніше описаних А. Альтом (1874) і В. Зихом (1927) чотирьох видів цефаласпід, нами описано чотири нові види - частково з колекції Зиха, частково із зборів Науково-природознавчого музею АН УРСР: Cephalaspis major, С. podolica, С. djurinensis, С. microlepidota. Названі види трапляються в різних місцях відкладів олдреда Поділля, але особливо численні в нижніх його шарах - в "I зоні"(Балабай, 1959).
Пастернак С.І. Chlamis (Aequipecten) Wisniowskii - новий вид з верхньокрейдових відкладів // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 9-11.
Chlamis (Aequipecten) Wisniowskii sp.n. відрізняється від близького виду Chl. (Aequipecten) puggaardi (Ravn) лише скульптурою. У Chl. puggaardi радіальні реберця, в кількості близько 30, більші, ніж концентричні, мають форму дрібних складочок, помітних також на внутрішній стороні стулки. У нового виду радіальних реберець 40-50. Вони тонші в порівнянні з концентричними. Внутрішня сторона стулки гладка. Екземпляри цього виду виявлені серед глинистої крейди і мергелів зони Bostrychoceras polyplocum і лянцеолятової зони. Описаний Т. Висневским екземпляр відбувається з маастрихтських "бакулітових мергелів".
Коцюбинський С.П. Нові морфологічні ознаки в будові черепашок іноцерамів // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 12-15.
В двох видів іноцерамів з туринських відкладів Волино-подільської плити на поверхні стулок виявлені пластинчаті ребра. Такий елемент в скульптурі цієї численної групи пластинчатозябрових молюсків раніше був невідомий. Ребра у In. lamellatus Косiub. (мал. 1) розташовані на гребенях високих концентричних складок. У дорослих екземплярів їх налічується від 6 до 10. У якнайповнішого зразка заввишки 194 мм є сім пластинчатих ребер. У Inoceramus sp. 1 (мал. 2) ребра густі і дуже дрібні. На 1 см висоти раковини у її нижнього краю налічується 11-12 ребер.
Гаврилишин В.І. Поширення рядозубих пластинчастозябрових в сеноні Галицько-Волинської западини // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 16-21.
Серед фауни, відібраної з керна шести бурових свердловин, які розташовані на території Галицько-Волинської западини, виявлено 380 екземплярів рядозубих пластинчатозябрових молюсків. Вони відносяться до чотирьох родів: Nucula, Leda, Arca, Limopsis. У крайніх північно-східних і східних районах досліджуваної території рядозубих не виявлено. Представники рядозубих трапляються тільки у верхніх ярусах, починаючи від верхнього сантона до маастрихта. У шарах, що містять висококарбонатні породи, рядозубі відсутні.
Малиновський К.А. Вологість грунту деяких трав'янистих асоціацій субальпійського поясу Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 22-32.
В статті приведені результати стаціонарних досліджень вологості грунтів в асоціаціях Festucetum rubrae, Deschampsietum caespitosae і в деяких асоціаціях формації Nardeta. Дослідження проведені в 1953-1956 рр. в районі Боржавських полонин і Чорногори.
Коліщук В.Г. До характеристики типів ялинових і букових лісів Карпат за вологістю грунту // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 33-44.
При стаціонарних дослідженнях рослинності в крайній західній частині гірського масиву Чорногора вивчалася динаміка вологості грунту у восьми типах лісу. Роботи проведені у вегетаційні сезони 1954-1956 рр. По мірі вологості грунту досліджені типи лісу можна розташувати в такий ряд (у напрямі збільшення вологості) : Fagetum asperuloso - dentariosum (800 м н.р.м.), F. senecioso - dentariosum (1200 м), Piceeto - Fagetum polystichosum (1100 м), F. luzuloso - myrtillosum (1100 м), F. mercurialidoso - athyriosum (750 м), Piceetum alneto - myrtilloso - hylocomiosum (1450 м), P. myrtilloso herbosum (1300 м) і P. alneto - athyriosum (1300 м).
Вайнагій І.В. Вплив періодичного приморожування на проростання насіння деяких трав'янистих рослин Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 45-54.
Досліджено вплив різкого коливання температур (у межах від 10-26°) на схожість насіння дев'яти видів рослин, зібраних в різних висотних поясах Українських Карпат. Встановлено, що відсоток схожості насіння під впливом низької температури у більшості рослин зменшується. Однаковий відсоток схожості в обох варіантах експерименту відмічений у насіння Trifolium repens і Phyteuma vagneri. У Gentiana asclepiadea відмічене збільшення відсотка схожості насіння під впливом низьких температур.
Єрмаченко Г.Я. Деякі еколого-біологічні особливості щучника дернистого (Deschampsia caespitosa (L.) P.B.) на Чорногорі // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 55-62.
Описані результати дослідження проростання зернівок і морфологія проростков і змін кількості стом на листі щучки дернистої залежно від умов зростання. Найбільшій складності морфологічної структури щучки дернистої досягає в максимумі генеративного розвитку. Найбільшу кількість стом на верхній поверхні листка щучки мали екземпляри з передмість м. Львова і ялинового лісу на Чорногорі. З підняттям вгору кількість стом на одиницю площі збільшується.
Мельничук В.М. Реліктові місцезнаходження деяких видів листяних мохів у Львівській області // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 63-69.
В статті приведені нові для Львівської області місцезнаходження п'яти видів листяних мохів: Scorpidium scorpioides, Calliergon trifarium, Drepanocladus lycopodioides, Tomenthypnum nitensi Diphyscium sessile. Чотири перші види зустрічаються на болотах і відносяться до субарктичного елементу флори. D. sessile - вид гірського елементу флори. Його місцезнаходження у Львівській області приурочені до букових лісів і зосереджені в двох районах - в околицях Львова і у Вороняках. Поширення видів субарктичного елементу флори у Львівській області датується льодовиковим періодом, гірського - D. sessile - фазою широколистяних лісів голоцену.
Улична К.О. Мінливість видів роду Dicranium Hedw. // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 70-74.
Описується мінливість клітинної сітки листа у Dicranum scoparium Неdw., яка супроводжується потовщенням пластинки листа подовжніми смугами і утворенням мамільозно-випячених зубців на її спинній стороні. Така ж тенденція до потовщення пластинки листа і утворення мамільозних зубців спостерігається також у Dicranum majus Smith, і D. fuscescens Turn. Можливо, що потовщення пластинки листа у цих видів виникає в умовах затінювання і носить модифікаційний характер.
Здун В.І. Дослідження личинкових форм Digenea в молюсках Української РСР і суміжних територій // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 75-87.
Вивчення личинок Digenea на стадії розвитку в молюсках фауни Української РСР і суміжних територій ведуться в трьох основних напрямах: вивчення трематодофаунb молюсків, розшифрування циклів розвитку і розробка методів боротьби з трематодами, патогенними для людини, сільськогосподарських і промислових тварин.
Виявлено близько 180 видів церкарій, що розвиваються в прісноводих молюсках, більше 40 видів - в морських і декілька видів - в наземних молюсках. Для деяких вивчена біологія і поширення. Дослідженнями охоплено лише небагато водойм і ділянки суші СРСР. Якнайповніше вивчені личинки трематод фауни України.
Кулаківська О.П. Сезонні зміни у представників родини Caryophyllaeidae (Cestoda) в умовах західних областей УРСР // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 88-93.
Дослідження по сезонній динаміці гвоздичників проводилися у водоймах Львівської області. Вивчалися гвоздичники в рибах і в проміжних хазяях. Для Caryophyllaeus laticeps, С. fimbriceps, С. brachycollisсезонні зміни мають однаковий характер. Найвища ступінь зараження ними риб і найбільшу кількість паразитів відзначається в травні-червні. Починаючи з серпня і в зимовий період в кишковику риб вони відсутні. Термін перебування цих паразитів в кишковику риби триває приблизно 3-4 місяці.
Тищенко М.Н. До вивчення тонкошийного цистицерка (Cyscticercus tenuicollis) у сільськогосподарських тварин західних областей УРСР // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 94-96.
Дослідженнями 1466 туш свиней, 162 туш овець і 440 туш великої рогатої худоби з різних районів Львівської, Волинської, Рівненської, Тернопільської і Станиславской областей встановлене велика кількість заражених овець (61,4%) і свиней (26,5%) тонкошиїм цистицерком Cysticercus tenuicollis. Цистицерки локалізуються у овець переважно на сальнику (86,5%) і на печінці (11%), У свиней - на сальнику (54,3%), на печінці (26,7%), на брижейках (52%), усередині печінки (27%); цистицерки прикріпляються одночасно до печінки і діафрагми (7,2%).
Сергієнко М.І. Матеріали до вивчення видового складу присиснів та стьожкових червів водноболотних птахів верхньої течії Дністра // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 97-100.
Досліджено 65 водноболотяних птахів, що відносяться до семи рядів. Зараженими паразитичними червами виявилися 54 птахи (83%), з них 44 - стрічковими червами, присиснями - 23 (42.5%).
Загайкевич І.К. До вивчення поширення і біології вузькотілих златок роду Agrilus Curtis в УРСР // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 101-111.
На Україні виявлено 32 види вузькотілих златок роду Agrilus. Вказуються найважливіші синоніми, місцезнаходження видів в межах областей УРСР, кормові рослини личинок і терміни літа жуків вузькотілих златок. Автор коригує деякі літературні дані про поширення, трофічні зв'язки (враховуючи розвиток личинок) і значення ряду видів Agrilus в УРСР.
Черкащенко М.І. Чисельність, добова активність та склад їжі гніздових птахів долини верхньої течії Дністра // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 112-121.
В статті приведені показники чисельності птахів в різних біотопах у весняно-літній період, отримані в результаті обліку птахів маршрутним методом. Добова активність окремих видів птахів визначалася за тривалістю співу і кількістю прильотів до гнізд під час вигодовування пташенят.
Як показав аналіз вмісту шлунків усіх видів дуплогніздих корисна діяльність їх в районі дослідження, в порівнянні з іншими групами птахів, найбільша. Автор вважає за доцільне збільшити чисельність дуплогніздих шляхом розвішування штучних гнізд.
Рудишин М.П. Матеріали до вивчення миші жовтогорлої в західних областях УРСР // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1962. - 10 - С. 122-127.
В статті викладаються відомості про поширення, особливості будови нір, живлення, розмноження і чисельність миші жовтогорлої в західних областях УРСР.
