В'ялов О.С. Короткий огляд фацій і умов утворення осадків у західних областях УРСР // Наук. зап. Природознавч. музею Львівського філіалу АН УРСР. - Львів, 1955. - 4 - С.5-19.
У цій статті автор робить короткий огляд фаций і умов утворення осадів на південно-західній околиці Російської платформи і в області Карпат. Огляд починається викладом даних, таких, що стосуються нижнього палеозою, і закінчується характеристикою відкладень неогена. Автор порівнює умови утворення осадів і їх фації на платформі з такими в області Карпат, і Передкарпатському і Закарпатському прогинах, робить деякі висновки про будову області прогину в дотретинний період.
Пастернак С.І. Серпуліди крейдяних відкладів Волино-Подільської плити і їх значення для стратиграфії // Наук. зап. Природознавч. музею Львівського філіалу АН УРСР. - Львів, 1955. - 4 - С.20-43.
Останніми роками у зв'язку з геологічними роботами на території Волино-Подільської плити у нас накопичилося понад 100 зразків трубок крейдяних черв'яків. В результаті трапилася нагода вивчити поширення представників цієї цікавої групи копалин тварин, класифікувати їх за новою схемою і спробувати з'ясувати, чи існують які-небудь відмінності в структурі трубок окремих родів.
Із зібраних на Волыно-Подільській плиті верхньокрейдяних серпулід нами визначені: Ditrupula heptagona Нag., Ditrupula subtorquata Miinst., Ditrupula canteriata Hag., Ditrupula sp.1, Ditrupula sp.2, Serpentula macropus Sоw., Serpentula juliformis Niels., Serpentula sp., Glomerula gordialis Sсhlоth., Spirorbula cf. conica Hag., Spirorbula phillipsii Roem.
Коцюбинський С.П. Іноцерами з альб-сеноманських відкладів Карпат // Наук. зап. Природознавч. музею Львівського філіалу АН УРСР. - Львів, 1955. - 4 - С.45-54.
В вапнякових піщаниках з домішкою слюди в околицях с. Кобилецька Поляна, Рахівського району, Закарпатської області, геологом А. Л. Кривіним була зібрана колекція фауни і передана в Природознавчий музей Львівської філії АН УРСР. З числа копалин цієї колекції були відібрані іноцерами у кількості 29 екземплярів, які і послужили матеріалом для нашої статті. В колекції було встановлено наявність трьох видів іноцерамів : I. concentricus Park., I. cripsi Mant., I. etheridgei Woods. Останній для Карпат описується уперше. На підставі видового складу іноцерамів їх, можна віднести до альб-сеноману.
Сандлер Я.М., Ворона Г.П. Коротка літологічна характеристик верхньоюрських відкладів західних областей УРСР // Наук. зап. Природознавч. музею Львівського філіалу АН УРСР. - Львів, 1955. - 4 - С.55-58.
По літологічних особливостях порід юрські відкладення характеризуються поширенням фацій неглибокого моря. На прибрежномілководний, іноді навіть лагунний характер відкладень верхньої юри вказують оолітові і доломітизовані вапняки, ангідрити, а також брекчії, які складаються з вапняків і ангідритів. У комплексі юрських відкладень можна виділити наступні типи порід (від низу до верху) : 1) доломіти і доломітизовані вапняки; 2) доломітизовані вапняки з ангідритами і їх брекчії; 3) ооліт і псевдоооліт (водоростеві), а також пелітоморфні вапняки.
Балабай П.П. Про філогенетичні взаємовідношення в групі безщелепних // Наук. зап. Природознавч. музею Львівського філіалу АН УРСР. - Львів, 1955. - 4 - С.59-79.
Питання про філогенетичні взаємовідносини в групі Agnatha різними авторами вирішується надзвичайно по-різному, і деякі з цих рішень діаметрально протилежні один до одного (див. схему). Така різноманітність поглядів залежить частково від недостатності наших відомостей про організацію копалин агнат, частково від неправильних теоретичних узагальнень, зроблених в роботах Стенше (1927, 1932), що зробили великий вплив на сучасних зоологів і палеонтологів. Автор цієї статті спробував оцінити організацію безщелепних, звертаючи увагу в першу чергу на організацію вісцелярного їх апарату, вивченню якого у круглоротых були втаємничені ряд попередніх його досліджень (Балабай, 1935-1954).
Татаринов К.А. До питання про вертикальне поширення ссавців у Східних Карпатах // Наук. зап. Природознавч. музею Львівського філіалу АН УРСР. - Львів, 1955. - 4 - С.80-91.
Вертикальне поширення ссавців в Східних Карпатах обумовлене рядом чинників, в першу чергу поширенням рослинності, гідрологічними, кліматичними і едафічними умовами. Підсумовуючи наші відомості про вертикальне поширення териофауны в Карпатах, необхідно відмітити наступне: переважна більшість звірів у своєму вертикальному поширенні доходять до нижньої межі субальпійського поясу (висота 1500-1600 м. н.р.м.), а на тих висотах, де чітко виражений ландшафт криволісся, - до верхньої межі останнього (1800-1850 м н.р.м).
Рудишин М.П. До поширення ондатри на Шацьких озерах // Наук. зап. Природознавч. музею Львівського філіалу АН УРСР. - Львів, 1955. - 4 - С.92-96.
При вивченні промислових і корисних тварин Шацьких озер у весняно-літній період 1952 р. і весною 1953 р. нами з'ясовано поширення і особливості існування на них ондатри, що нещодавно з'явилася там. Ондатра була нами знайдена на наступних 11 озерах Шацької групи : Світязь, Луки-Перемут, Островенське, Довге, Кругле, Чорне, Піщане, Соменце, Люцимер, Ритець, Кримно, а також на каналі Прип'ять. Сприятливі кліматичні умови, наявність щедрої кормової рослинності свідчать про те, що Шацькі озера є відповідною територією для створення на них ондатрового господарства, яке дасть можливість раціонально і рентабельно використовувати водні угіддя Волинського Полісся і підвищити їх продуктивність за рахунок нового джерела - хутрового звіра - ондатри.
Карпенко І.М., Івасик В.М., Кулаківська О.П. Вплив низької температури води на зимівлю цьоголіток коропа // Наук. зап. Природознавч. музею Львівського філіалу АН УРСР. - Львів, 1955. - 4 - С.97-107.
Негативний вплив переохолодженої води на виживання цьоголіток коропа позначилося в ставках недостатньої глибини, пристосованих до зимівлі, в яких була густа посадка некондиційного, дрібного, посадкового матеріалу, і в ставках з інтенсивним водообміном. Відхід цьоголіток був менший в спеціальних зимувальних ставках з однаковою глибиною на усій площі ставка. У разі появи перших ознак захворювання цьоголіток необхідно зменшити або зупинити водообмін в ставках, ополонки закривати солом'яними матами.
Здун В.І. Малий ставковик (Galba truncatula Müll.) передач фасціольозу в умовах Карпатських високогірних водойм // Наук. зап. Природознавч. музею Львівського філіалу АН УРСР. - Львів, 1955. - 4 - С.108-112.
Автором проведено дослідження молюсків - малого ставковика (Galba truncatula Müll.), - субальпійських лугів, що мешкають в швидкоплинних струмках полонин Боржави і Свидівця в Закарпатській області. Виявлені молюски мешкають на занурених у воду каменях або на дні потоків. Автором обстежено близько 300 экз. малого ставковика. Личинки фасціол в обстежених молюсках не виявлені, знайдені лише стилетні церкарії (зараженість молюсків 1,3%). Слабка зараженість малого ставковика личинками трематод є наслідком специфічних умов існування у високогірних струмках. Автор приходить до висновку про відносну безпеку досліджених високогірних пасовищ відносно фасціольозу.
Малиновський К.А., Мельничук В.М. Рослинність Боржавських полонин, їх кормова характеристика та шляхи поліпшення // Наук. зап. Природознавч. музею Львівського філіалу АН УРСР. - Львів, 1955. - 4 - С.113-128.
Основними заходами щодо поліпшення Боржавських полонин автори вважають кошарування, внесення добрив з відходів, які утворюються в результаті утримання і загородну систему випасу. Урожай зеленої маси внаслідок кошарування збільшується в три рази. Подібні результати виходять і при внесенні до грунту відходів, не більше встановлених норм. Надмірне їх внесення спричиняє за собою появу щавлю альпійського, кропиви дводомної і інших рослин, які вівці не вживають в їжу.
Коліщук В.Г. Вегетативне поновлення бука європейського (Fagus silvatica L.) в Карпатах // Наук. зап. Природознавч. музею Львівського філіалу АН УРСР. - Львів, 1955. - 4 - С.129-138.
Вегетативне відновлення буку європейського відіграє важливу роль в природному відновленні лісосік суцільних вирубувань і формуванні деревостоїв. Це питання заслуговує на подальше детальніше дослідження.
Мельничук В.М. Список листяних мохів Західної Волині // Наук. зап. Природознавч. музею Львівського філіалу АН УРСР. - Львів, 1955. - 4 - С.139-157.
Після короткої характеристики геоморфології і рослинного покриву Західної Волині (Рівненської, Волинської областей і Кременецкого району Тернопільської області УРСР, в роботі дається зведення по листяних мохах. Приводяться місцезнаходження 219 видів мохів, з яких 156 вказуються для цієї території вперше.
