Климишин О.С. Зміст і завдання комунікаційної діяльності природничих музеїв // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 5-10.
Розглядається поняття "комунікація природничих музеїв", що визначається як процес передачі інформації (або обміну інформацією) за допомогою демонстрації різним групам відвідувачів експозиційних матеріалів, використання інших внутрішньо- і позамузейних форм освітньо-виховної роботи, публікації друкованих і електронних видань, а також обслуговування різних категорій фахівців і представників громадських організацій за допомогою музейних зборів, банку даних музейної інформації та музейного сайту. Основними завданнями комунікації природничих музеїв є: поширення знань про природно-історичну спадщину, формування екологічного світогляду населення та надання інформаційних послуг спеціалізованій музейній аудиторії.
Тасєнкевич Л.О. Ареалогічна структура флори судинних рослин Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 11-28.
Визначена ареалогічна структура флори судинних рослин Карпат, виявлено в її складі представників 2 типів географічних елементів, 10 географічних елементів, 85 груп поширення та 19 груп перехідних видів. По території Карпат види різних елементів розподілені нерівномірно. Артично-альпійські та альтимонтанні види зосереджені у високогір'ях Західних, Східних і Південних Карпат, балканські - у Південних і Східних Карпатах, субсередземноморські - в Південних Карпатах і на південних відрогах Західних Карпат, у той час як придаткові види євразійського і європейського елементів розподілені по всьому регіоні досить рівномірно.
Кузярін О.Т. Синтаксономія рудеральної рослинності заплавних екосистем басейну Західного Бугу // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 29-52.
Складений продромус рудеральної рослинності для заплавних екосистем верхньої частини басейну Західного Бугу, що включає 2 класи, 2 підкласи, 3 порядки, 5 союзів, 11 асоціацій, 4 субасоціації, 1 варіант і 5 угруповань. Описано нову асоціацію Alopecuro geniculati – Cirsietum arvensis з двома субасоціаціями: A. g.-C. a. typicum та A. g.-C. a. trifolietosum repentis союзу Arction lappae R.Tx. 1937 em. 1950 класу Artemisietea vulgaris.
Козурак А.В. Особливості сезонного розвитку Campanula carpatica Jacq. у Свидовецькому масиві Карпатського біосферного заповідника // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 53-57.
Наведено результати фенологічних спостережень за сезонним розвитком дзвоників карпатських у чотирьох популяціях. Встановлено, що на строки настання фенофаз та їх тривалість впливають метеоумови вегетаційних сезонів, освітленість, висота над рівнем моря та експозиція схилів.
Черевко М.В., Грицина М.Р. Гістологічні особливості структури коренів Verbascum nigrum L. та Verbascum thapsiforme Schrad // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 59-63.
Розглянуто опис анатомічної будови коріння різновікових особин Verbascum nigrum L. і Verbascum thapsiforme Schrad. Діагностичними ознаками для даних видів служить наявність багаторядних дилатерованих широких променів, які розчленовують вторинну флоему і вторинну ксилему на окремі сектори. Судини розміщені дифузійно (поодиноко або дрібними групами) і мають невеликий діаметр. Границі річних приростів деревини не виражені.
Дзюбенко Н.В. Особливості часової структури поселень крячків у басейні верхнього Дністра // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 65-79.
Часова структура колоній крячків є важливою характеристикою їх просторово-функціональної організації. У статті розглядаються загальна хронологія гніздового періоду, хронологія формування колоній і показники синхронізації розмноження в колоніях. Проаналізовано вплив на тимчасову структуру колоній погодніх умов, вибору різних біотопів або стацій для гніздування, а також вплив інших видів птахів у полівидових колоніях.
Сверлова Н.В. Динаміка фенетичної структури колоній Cepaea hortensis (Gastropoda, Pulmonata, Helicidae) у Львові // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 77-88.
На великому фактичному матеріалі (більше 13 тис. особин з 56 вибірок) показана відносна стабільність фенетичної структури колоній C. hortensis у період з 1998 до 2004 р. Це стосується не лише частоти смугастих черепашок, сумарної частоти черепашок зі злитими смугами і частоти домінуючих фенотипів зі злитими смугами. Абсолютна і відносна частота основних типів злиття (незалежно від фенотипів) також може залишатися відносно стабільною як на одній, так й на сусідніх ділянках. Запропонований метод аналізу кількісного розподілу типів злиття дозволяє виявити специфічні риси фенетичної структури колоній C. hortensis.
Мельниченко Р.К., Павлюченко О.В., Гураль Р.І. Розповсюдження, екологія і морфологія Pseudanodonta (Mollusca, Bivalvia, Unionidae) фауни України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 89-100.
Розглянуто результати обробки власних матеріалів і музейних колекцій по видах роду Pseudanodonta фауни України. Наведено дані про фауну, поширення, екологію, морфометрію мушель молюсків. Коротко обговорюються питання таксономії даної групи перлівницевих. Показано, що псевданодонти є рідкісними видами молюсків на території України та потребуюьть охорони.
Гірна А.Я. Фауна павуків (Arachnida, Aranei) ясеневих дібров Верхньодністровської рівнини // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 101-108.
Наведено дані щодо видової різманітності павуків природних і антропогенно-трансформованих екосистем ясеневих дібров Верхньодністровської рівнини. Показано особливості формування аранеофауни в лісах зі зміненим гідрологічним режимом, лісонасадженнях, знеліснених територіях. Проведений кластерний аналіз фауністичної подібності ділянок з різним ступенем трансформації рослинного покриву.
Коновалова І.Б. Угруповання джмелів (Hymenoptera: Apidae: Bombini) типового лучного біоценозу в середньогір’ї Українських Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 109-118.
Вивчали структуру і функціонування угруповань джмелів у лучному біоценозі Українських Карпат, розташованому на висоті 600-800 м н.р.м. Угруповання складалося з 15 видів джмелів, які в період досліджень фуражували або харчувалися (джмелі-зозулі) на 21 виді квіткових рослин. Висока фауністична різманітність і розгалужена структура угруповання свідчать про сприятливі умови його існування.
Чорнобай Ю.М., Вовк О.Б., Борисова В.М. Екологічні сукцесії мікроміцетних угруповань в антропогенних ґрунтах // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 119-128.
Проведено комплексну оцінку екологічних функцій антропогенних ґрунтів і відповідних мікроміцетних угруповань з метою визначення механізму їх структурно-функціональної перебудови. Встановлено, що спрямованість екологічних сукцесій підпорядковується як ендогенним закономірностям зміни чисельності та значущості таксонів гіфоміцетів, так й екзогенним факторам, наприклад, привнесенням органічних субстратів.
Горбань І.М., Бокотей А.А. Антропогенна трансформація орнітокомплексів у басейні верхнього Дністра // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 129-138.
Основними трансформаційними чинниками навколишнього середовища, що негативно впливають на склад і поширення орнітофауни, є: осушувальна меліорація, будівельні роботи, широкомасштабні та неконтрольовані рубання лісу, а також торфорозробки в долині Дністра. Вплив меліорації призвів до різкого падіння чисельності водоплавних і навколоводних птахів і заселення раніше перезволожених біотопів польовими видами. Не контрольоване рубання лісів у Карпатах поставило під погрозу існування куроподібних і великих хижих птахів. Торфорозробки призвели до спустошення більших площ колишніх боліт і частого загоряння цих територій. Процеси урбанізації призводять до витиснення з характерних біотопів лісових і навколоводних птахів, однак, з іншого боку, сприяють збільшенню чисельності синантропних видів.
Шрубович Ю.Ю. Реакція угруповання ногохвісток (Collembola) на суцільне вирубування лісу в Розточчі // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 139-146.
Досліджували зміни структурної організації угруповання ґрунтових ногохвісток унаслідок суцільного вирубування лісу. Зареєстровано зростання видового багатства і щільності населення колембол, часткову заміну домінуючих видів, перебудову спектру життєвих форм угруповання ногохвісток з різкою перевагою глибокоґрунтових біоморф. Загалом, відзначені зміни структури угруповання ногохвісток у ґрунті вирубки вказують на незначні порушення вихідного лісового угруповання колембол і демонструють високий резерв стійкості цієї модельної групи ґрунтової біоти.
Гураль Р.І. Еколого-паразитологічна характеристика молюсків родини Planorbidae з гідротопів верхів'я басейну Дністра // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 147-156.
У статті висвітлюється видовий склад, особливості екології та інвазії личинковими формами трематод представників родини Planorbidae, зібраних у водоймах верхів'я басейну р. Дністер. У результаті проведених малакологічних досліджень було виявлено 12 видів прісноводних молюсків. Вплив умов зовнішнього середовища викликає нерівномірний розподіл їх у водоймах. Аналіз паразитологічної ситуації в обстежених водоймах виявив 13 видів личинкових форм і партеніт трематод. Найнебезпечнішими в епізоотичному відношенні виявилися меліоративні канали та тимчасові біотопи. Саме вони можуть бути вогнищами виникнення парамфістоматозів і ехіностоматозів.
Крамаренко С.С., Сверлова Н.В. Конхологічні параметри виноградного слимака Helix pomatia (Gastropoda, Pulmonata, Helicidae) на півдні України як можливий наслідок кліматичної селекції // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 157-164.
Проведено порівняльний аналіз конхологічних ознак наземного молюска H. pomatia на заході України та в маргінальних популяціях, розповсюджених на південно-східній границі видового ареалу. Показано, що в крайових популяціях відбувається зменшення розмірів черепашки, однак її основні індекси при цьому не змінюються. Це може бути обумовлено підвищенням швидкості завивання черепашки в південноукраїнських популяціях виноградного слимака. Обговорюється можлива роль кліматичної селекції у формуванні конхіометричної мінливості H. pomatia з маргінальних популяцій.
Уваєва О.І. Взаємозалежність хорологічних та екологічних особливостей молюсків підродини Planorbinae (Gastropoda: Pulmonata) та трематод родини Paramphistomatidae // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 165 -174.
Фауна молюсків підродини Planorbinae в Україні нараховує 25 видів, які зустрічаються в різних типах водних об'єктів (проточні та слабко проточні водотоки, постійні, напівперіодичні та періодичні водойми). Наведено видовий склад, зустрічальність і щільність поселення дрібних котушкових у різних біотопах. З'ясовано, що проміжними хазяями Liorchis scotiae i Paramphistomum ichikawai є відповідно 16 і 6 видів планорбід. Найбільші показники екстенсивності інвазії Planorbinae відзначені в напівперіодичних, трохи менші у періодичних і постійних водоймах, найменші - у слабко проточних водотоках. Проточні водотоки позбавлені парамфістоматід.
Скробала В.М., Данилик Р.М., Данилик І.М. Екологічні закономірності поширення гідрофітів в умовах зеленої зони міста Львова // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 175-182.
На підставі математичного моделювання з використанням методів видобутку даних встановлена ієрархія значущості екологічних чинників для поширення гідрофітів в умовах зеленої зони міста Львова.
Орлов О.Л. Гумусовий стан ґрунтів як відображення біогеоценотичного різноманіття // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 183-190.
Вивчено вміст і склад органічної речовини бурих гірсько-лісових, дерново-підзолистих, підзолисто-дернових, сірих опідзолених і лучних ґрунтів первинних екосистем басейну верхів'я Дністра. Проаналізовано різноманітність формування гумусу в різних природних біогеоценозах. У результаті досліджень виділено 3 типи гумусного стану ґрунтів.
Годунько Р. Й., Коновалова І. Б., Шрубович Ю. Ю., Яницький Т. П. Стан вивченості деяких рядів комах Львова (Insecta: Collembola, Ephemeroptera, Coleoptera, Hymenoptera) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 191-196.
Коротко викладені основні етапи вивчення деяких рядів комах м. Львів, а також проаналізовані кількісні та якісні зміни ентомофауни на урбанізованій території за останні 140 років.
Різун В.Б. Рідкісні та зникаючі види жуків-турунів (Coleoptera, Carabidae) Закарпаття // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 197-206.
Пропонується для охорони 75 видів жуків-турунів (Coleoptera, Carabidae) із Закарпаття, серед яких: 2 – занесені до Європейського червоного списку (1991), 1 – до Червоної книги України (1994) і 25 – до Червоного списку твердокрилих Польщі (2002).
Петрова Л.М. Роль заповідних об’єктів місцевого значення у збереженні флороценотичного різноманіття лісів // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 207-214.
Досліджено різманітність лісових угруповань у ряді заповідних об'єктів на заході України. Встановлено, що заповідним режимом охоплені переважно типові, досить стабільні, змішані угуруповання ялини, бука, сосни, ялиці, берези. Проте спостерігаються окремі негативні тенденції їх антропогенної трансформації. На жаль, угруповання дуба представлені в заповідному фонді недостатньо, переважно штучними, малоцінними насадженнями.
Любинець І.П. Стан ценопопуляцій Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. на території Яворівського національного природного парку // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 215-220.
У роботі викладено результати досліджень популяції Platanthera chlorantha на території Яворівського НПП. На даному етапі ценопопуляції виду перебувають у досить безпечному стані. Про це свідчить їх чисельність, наявність чотирьох основних вікових груп, нормальний, повночлений тип ценопопуляцій, правобічний віковий базовий спектр популяції з максимумом, що доводиться на групу особин дорослого вегетативного стану.
Жирак Р.М. Перші знахідки червонокнижних видів джмелів (Hymenoptera: Apidae, Bombus) на території Івано-Франківської області // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2005. - 21 - С. 3-5.
