Климишин О.С., Шрубович Ю.Ю. Екологічна складова в освітньо-виховній функції природничих музеїв // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 5-16.
Розглянуто процес екологізації експозиційної і науково-просвітньої роботи природничих музеїв, що пов'язаний зі зростаючою увагою суспільства до навколишнього природного середовища, особливо до проблеми збереження біологічної та ландшафтної різноманітності.
Соколов Н.Ю. Каталог колекції круглоротих і риб Державного природознавчого музею НАН України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 15-28.
Стаття містить каталог основного фонду колекції круглоротих і риб, які перебувають на зберіганні в Державному природознавчому музеї НАН України. Основний фонд колекції нараховує 191 одиницю зберігання та містить 336 екземплярів. З них 58 одиниць зберігання - опудала, інші - мокрі препарати. Репрезентативність колекції становить 76 % від іхтіофауни заходу України й 45 % від іхтіофауни України. У колекцію входить 91 вид і підвид круглоротих і риб, що відносяться до 72 родів, 42 родин, 16 родів і 3 класів. 13 видів занесені до Червоної книги України.
Тасєнкевич Л.О. Регіональний фітогеографічний поділ Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 29-39.
Розроблено схему фітогеографічного розподілу Карпат, у якій об'єднані існуючі схеми регіоналізації карпатської частини територій усіх шести карпатських країн. Флора Карпат належить до Карпатської підпровінції Центральноєвропейської флористичної провінції й лише невелика її частина - до Панонськлї флористичної провінції. У межах Карпатської підпровінції виділено 5 секторів - Західні, Східні, Південні Карпати, Апушени та Трансільванське плоскогір'я, 27 округів, 119 районів і 14 підрайонів. Панонська частина флори віднесена до одного округу, що включає 7 районів.
Щербаченко О.І., Рабик І.В. Мохоподібні прибережної зони водойм м. Львова // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 39-46.
Наведено результати вивчення видового складу мохоподібних прибережної зони деяких водойм м. Львова. Виявлені 37 видів мохоподібних, які належать до 2 класів, 10 порядків, 13 родин. Подано список видів та їхні екологічні характеристики.
Дорошенко К.В. Мінливість кількості та розмірів пелюсток у Anemone nemorosa L. (Ranunculaceae) (у межах Львівської області) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 3-5.
У результаті дослідження мінливості кількості пелюсток Anemone nemorosa L. (Ranunculaceae) у різних фітоценотичних умовах (у межах Львівської обл.) виявлене можливе формування нової еколого-географічної семипелюсткової раси. Встановлено відсутність впливу антропогенного навантаження на морфологічні параметри пелюстків, визначена міра їхньої пластичності та мінливості.
Julius E., Prots B.H. Modelling of Plant species Database (GIS) for the Transcarpathian floodplain Ecosystems (Ukraine) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 51-56.
Визначено структуру бази даних видів рослин для аналізу флористичної різноманітності в заплавних екосистемах Закарпаття. Розглянуто функціональні взаємозв’язки структурних частин бази даних та її кінцевий результат. Визначено переваги ГІС (Географічна Інформаційна Система) бази даних у порівнянні із конспектом інформації. Зазначено її функціональну гнучкість та можливість взаємозв’язку із фауністичними базами даних.
Шрубович Ю.Ю. Таксономічна структура фауни колембол заходу України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 57-64.
До теперішнього часу зареєстровано 393 видів ногохвісток, які належать до 106 родів і 13 родин. Найбільша кількість видів представлена в родинах Isotomidae (86 видів), Onychiuridae (63) і Sminthuridae (61). Максимум видового багатства доводиться на колемболофауну Українських Карпат, що обумовлено більшою різноманітністю едафотопів і наявністю монтанних видів ногохвісток. Видове багатство регіональних фаун ногохвісток Розточчя і Західного Поділля також значне і характеризується значною кількістю видів ногохвісток, типових для лучно-степових, степових і антропогенних біотопів.
Закала О.С., Горбань І.М., Шидловський І.В. Морфометричний аналіз очеретянок в осінній міграційний період на Волинському Поліссі // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 65-70.
Дослідження проводилися протягом липня - першої декади вересня 1987-1988 р. Для аналізу використані значення основних морфометричних показників 180 лучних очеретянок Acrocephalus schoenobaenus L. і 98 ставкових очеретянок A. scirpaceus Hermann, виловлених за допомогою “павутинних” сіток, які розташовувалися в заростях очерету. В окільцьованих птахів знімали морфометричні показники: довжину крила, цівки, дзьоба, хвоста, зважували їх і визначали клас жирності. Двохвибірковий t-тест виявив статистично достовірну різницю між вимірами Acrocephalus schoenobaenus протягом двох років досліджень. Виявлено, що й у міграційний період очеретянки надають перевагу мікростаціям, у яких вони гніздяться. Така тенденція спостерігається у зв'язку з особливостями кормової поведінки даних видів, а також, можливо, з підвидовою різницею у вибірковості корму.
Чорнобай Ю.М., Вовк О.Б., Орлов О.Л. Морфо-функціональна оцінка ґрунтів НПП "Гуцульщина" // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 71-82.
Розпочато дослідження структури та функціонального стану природно-антропогенного ґрунтового покриву НПП «Гуцульщина». Вивчено морфологічні, морфометричні та водно-фізичні властивості домінуючих ґрунтів. Встановлено особливості формування буроземів у різних геоморфологічних і гідро-рослинних умовах природного та антропогенізованого середовища парку. На основі еколого-функціонального підходу розроблена схема дослідження ґрунтового покриву природоохоронних територій.
Малиновський А.К., Кияк В.Г., Білонога В.М. Екологічна ніша в природних та антропогенно змінених фітоценозах // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 83-96.
Розглянуто становлення й розвиток поняття “екологічна ніша“, його сучасне трактування, обсяги та зміст. Наведено результати досліджень динаміки екологічних ніш на прикладі популяцій рослин різних життєвих форм і стратегій у рядах первинних і вторинних сукцесій рослинного покриву Українських Карпат і техногенних ландшафтів прилягаючих територій. Вивчено вплив різноманітних природних і антропогенних факторів на зміну параметрів екологічних ніш видових популяцій.
Бокотей А.А. Чинники впливу на формування гніздових орнітокомплексів населених пунктів сільського типу в басейні верхів’я Дністра // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 97-106.
Дослідження проводилися у гніздові періоди 1997-2000 р. на трьох пробних територіях у басейні верхів'я Дністра: у Верхньодністровській низовині в 50 селах (255-310 м н.р. м.), у Верхньодністровських Бескидах – 17 (650-750 м н.р. м.) і Сколівських Бескидах – 17 (1100-1300 м н.р. м.). У селах басейну верхів'я Дністра відзначено 56 видів птахів. Загальна щільність населення 360,1 пара/км2. До складу населення входить 33 види. Домінує хатній горобець, субдомінує сільська ластівка. Найбільший вплив на орнітофауну сіл, у порівнянні з навколишніми біотопами, створює антропогенний фактор за рахунок якого тільки тут гніздяться види синантропи: хатній горобець, сільська і міська ластівки, чорний стриж, галка, чорна горихвістка, напівдикий сизий голуб, білий лелека. Значний вплив на птахів сіл роблять фітоценотичні умови. Рослинність населених пунктів значно відрізняється від навколишніх біотопів, що відповідно впливає на склад і різноманіття орнітофауни. Від висоти розташування населених пунктів над рівнем моря залежить як склад орнітофауни, так й її чисельність. Зі зростанням висоти зменшується видове різноманіття птахів (55, 54, 45 видів) і збільшується чисельність (292,3; 387,3; 401,6 пара/км2). Різноманітність зменшується за рахунок рівнинних видів, у яких на досліджуваній території проходить межа вертикального поширення (білий лелека, сірійський дятел, садова кропив'янка, чаарникова очеретянка, східний соловейко, грак).
Сверлова Н.В., Кирпан С.П. Фенетична структура популяцій Cepaea vindobonensis (Gastropoda, Pulmonata, Helicidae) на заході України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 107-114.
У популяціях C. vindobonensis на заході України зареєстрований поліморфізм за характером смугастості черепашки та кольором смуг. Три основні морфи (12345, 1(23)45 і 10345) були присутні в усіх досліджених популяціях. Разом вони становили більше 90% черепашок у кожній вибірці. Усього серед 2986 черепашок з 18 вибірок зареєстровано 7 морф. Фенетична структура популяцій C. vindobonensis на заході України загалом подібна до такої з інших частин видового ареалу, але з відносно високою частотою трапляння черепашок зі смугами, що злилися. Підвищена концентрація таких черепашок спостерігається в біотопах з особливими мікрокліматичними умовами. На відміну від інших видів Cepaea, малюнок черепашки C. vindobonensis слабко змінюється в онтогенезі. Біля м. Івано-Франківськ знайдені рідкісні для C. vindobonensis черепашки з гіалозонатними смугами.
Гураль Р.І. Особливості екології прісноводних молюсків у кар'єрах Львівської області // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 115-122.
У статті висвітлюється видовий склад та особливості екології угруповань прісноводних молюсків на території Львівської області у водоймах кар'єрів. У результаті проведених малакологічних досліджень виявлено 25 видів прісноводних молюсків. Найсприятливішими умовами для існування популяцій молюсків при незначному рівні антропогенного впливу характеризуються астатичні біотопи, при посиленні антропопресії найкращі умови для інвазії та розвитку популяцій створюються в постійних водоймах.
Рагуліна М.Є. Кам’янисті техногенні відслонення як осередки підтримання різноманітності бріофлори Розточчя-Опілля // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 123-128.
Представлений аналіз видового складу бріофлори та екотопічної приуроченості видів мохоподібних трьох старих каменярень, що перебувають на території Розточчя-Опілля. На обстежених техногенних відслоненнях виявлені 48 видів бріофітів, з яких 10 видів є рідкісними або нечисленними для регіону досліджень.
Черемних Н.М. Особливості методик екологічних досліджень дрібних ссавців в урбаландшафтах // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 129-138.
Коротко викладені основні фактори, які впливають на дослідження дрібних ссавців у межах міста. Описані та проаналізовані методики, що підходять для вивчення дрібних комахоїдних і гризунів на урбанізованих територіях.
Канарський Ю.В. Класифікація біотопів денних лускокрилих (Lepidoptera, Diurna) та оцінка репрезентативності їх видового складу // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 3-5.
Запропоновано схему класифікації біотопів булавовусих лускокрилих, засновану на екологічних, синморфологічних і фітосоціологічних критеріях. Розглянуто спосіб оцінки якості біотопу за допомогою показника репрезентативності видового складу булавовусих лускокрилих. Показано, що використання даного показника на базі запропонованої схеми класифікації дозволяє проводити відносну оцінку здатності окремих біотопів до підтримки властивої їм видової різноманітності в межах конкретної ландшафтної екосистеми.
Вовк О.Б., Орлов О.Л., Проць Б.Г., Дрешер А. Попередні результати досліджень ґрунтового покриву заплавних лісів Закарпаття // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 149-158.
Подано матеріали експедиційних ґрунтових досліджень заплавних комплексів Закарпаття. Докладно описані 14 ґрунтових профілів, які характеризирують 4 типи природних ґрунтів та їх антропогенізованих аналогів. Дослідження є першим етапом всебічного вивчення особливостей будови, властивостей і функцій ґрунтів заплавних комплексів Закарпаття.
Воронцов Д.П. Пропозиції до розширення території НПП "Сколівські Бескиди" // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 156-166.
Обґрунтовано пропозиції по розширенню території національного природного парку "Сколівські Бескиди" в Українських Карпатах. На підставі результатів геоботанічних досліджень, проведених на суміжних з національним парком територіях, зроблений висновок про доцільність приєднання до земель парку урочищ "Селище" (південно-західна границя парку, околиці с. Завадка) і "Щовб" (південно-східна границя парку, околиці с. Кам’янка). Показано, що в результаті пропонованого розширення території буде підвищена фітоценотична і флористична репрезентативність НПП "Сколівські Бескиди".
Климишин О.С., Ткач І.І. Знахідка Bison priscus Bojanus на Малому Поліссі (Волино-Поділля) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 167-170.
Приводиться опис знахідки лобної частини черепа з роговими стержнями західноукраїнського первісного зубра, знайденого в алювії р. Рати поблизу с. Силець (Сокальського р-ну, Львівської обл.).
Войчишин В.К., Солодкий С.С. Нові матеріали до роду Zychaspis (Agnatha, Osteostraci) з Городниці (Поділля, Україна) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 171-182.
На підставі матеріалів, зібраних в Городниці (устечківська свита дністерської серії, нижня частина червоноколірних піщаників Поділля), описані дві нові форми остеостраків, віднесені до роду Zychaspis. Одна з них, Zychaspis concinna sp. n., характеризується виступом ростральної частини щита та рогами, що широко розходяться і загинаються на кінцях. Zychaspis concinna sp.n. може виявитися молодшим синонімом Z. siemiradzkii. В іншому випадку, частина зразків, які дотепер вважали приналежними до типового виду роду, може в дійсності відноситися до Z. concinna sp.n. як самостійному таксону. Викопні залишки другої форми, Zychaspis sp., не збереглися, і тому вона представлена тільки фотографією, зробленою на місці знахідки. Вона надає можливість відтворити розміри тулобово-хвостової частини даного екземпляра, що становить, імовірно, ледве більше половини загальної довжини тіла тварини. Відносно коротка рухлива частина тіла може свідчити про стиль плавання, що забезпечував локальні активні пересування у придонному шарі води, про нездатність до далеких мандрівок і про приуроченість до неглибоких спокійних вод.
Жирак Р.М. Видовий склад джмелів (Hymenoptera, Apidae, Bombus) в природних і антропогенних біотопах Рогатинського Опілля // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 183-184.
Пушкар В.С. Доповнення до карабідофауни (Coleoptera, Carabidae) природного заповідника "Ґорґани" // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 185-186.
Годунько Р.Й., Климишин О.С. Наукова спадщина Йосифа Дзєндзєлєвича // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2004. - 19 - С. 187-190.
Наведено біографічні матеріали та розглянуто основні наукові праці Йосипа Дзєндзелевича (1844-1918) - відомого дослідника фауни амфібіотичних комах заходу України, першого вченого секретаря (1895-1908) Державного природознавчого музею НАН України у Львові.
