Климишин О.С., Войчишин В.К. Наукова концепція інформатизації Державного природознавчого музею НАН України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 5-16.
Викладена сучасна парадигма діяльності природничих музеїв, яка об'єднує традиційне колекціонування природних об'єктів (у вигляді музейних предметів) і накопичення інформації про природні об'єкти, процеси та явища (у вигляді електронних баз даних). Відзначено формування інформаційної соціальної функції музеїв, що пов'язано із впровадженням у практику їх діяльності інформаційних технологій. Наведено структуру інформаційно-пошукової системи музею, складовими елементами якої є банк даних музейної інформації, локальна комп'ютерна мережа, веб-сайт та Інтернет-сервіси.
Шидловський І.В. Становлення та раритети зоологічного музею імені Бенедикта Дибовського // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 17-22.
Описано деякі моменти становлення, а також раритети музею, вказані кількісні характеристики колекцій та їх авторство. Обґрунтовується унікальність зборів світової фауни, особливо тварин, занесених до Міжнародної та національної Червоні книги, зібраних протягом майже двох століть.
Годунько P. Й., Клоновска-Олєйнік M. Колекції веснянок (Insecta: Plecoptera) Державного природознавчого музею HAH України (м. Львів) та Інституту систематики та еволюції тварин ПАН (м. Краків) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 23-28.
У роботі викладено результати досліджень колекції веснянок (Insecta: Plecoptera) Державного природознавчого музею НАН України (м. Львів) та Інституту систематики та еволюції тварин ПАН (м. Краків), здійснених у 2002-2003 роках. У фондах згаданих установ зберігається 137 екземплярів Plecoptera, що належать до 22 видів (18 та 7, відповідно у Львові та Кракові). Колекції, очевидно, є найстарішими зборами веснянок в Україні та Польщі.
Панських І.І. Наукова бібліотека Державного природознавчого музею НАН України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 29-38.
На основі вивчення різних документальних матеріалів описана історія становлення Наукової бібліотеки, джерела її комплектування, структура і склад бібліотечного фонду.
Тасєнкевич Л.О. Структурно-порівняльний аналіз флори Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 39-48.
Застосування коефіцієнтів Жакара, Стугрена-Радулеску і коефіцієнта рангової корелляция Спірмена для порівняльного аналізу видового складу, родинних і родових спектрів флор п'яти регіонів Карпат дозволило зробити висновок про відмінність флори Західних Карпат від флор інших регіонів і про подібність флор Східних і Південних Карпат, а також флор Трансильванії та Західних Гір.
Проць Б.Г. Критерії визначення адвентивного статусу в рослин: трохи більше про те саме // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 49-52.
Визначено критерії встановлення адвентивного статусу в рослин. Представлено термінологію, пов’язану із проблематикою. Запропоновано підхід "географічної межі" для встановлення міграційного статусу в рослин. Розглянуто можливі шляхи встановлення адвентивності в рослин, використовуючи систему критеріїв. Деякі види української флори, можливо, будуть потребувати перегляду їх статусу.
Кузярін О.Т. Синтаксономічний склад азональної рослинності класу Phragmitetea R.Tx. & Prsg 1942 басейну Західного Бугу // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 53-76.
Вказується 31 асоціація та одне угруповання трав'яної рослинності класу Phragmitetea для верхньої частини басейну Західного Бугу. Наводяться їх еколого-фітоценотичні характеристики, категорії зустрічальності та созологічне значення. Додаються синоптичні таблиці для 19 рослинних угруповань.
Різун В.Б. До вивчення угруповань жуків-турунів (Coleoptera, Carabidae) лісів національного природного парку "Гуцульщина" // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 77-84.
У 2003 р. за допомогою ґрунтових пасток досліджені угруповання жуків-турунів 150 річного дубового (330 м н.р.м.), 80-ти річного букового (500 м н.р.м.) і 100 річного ялинового (1325 м н . р.м.) лісів Національного природного парку "Гуцульщина" (Українські Карпати: Покутсько-Буковинські Карпати). Зібрано 3110 екз. імаго турунів, ідентифіковано 38 видів, з них Cychrus semigranosus Pllrd. виявився новим для фауни Українських Карпат, а карабідофауна Покутсько-Буковинських Карпат збагатилася 10 видами та нараховує 155 видів. Проаналізовано структуру домінування, середню біомасу особини і розмірну структуру досліджених угруповань.
Бокотей О.М. Дикі бджолині родини Megachilidae (Hymenoptera, Apoidea) Українських Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 85-92.
Дослідження бджолиних-мегахілід проводилося протягом 6-ти років (1997-2003) у всіх вертикально-ландшафтних поясах Українських Карпат. Зібрано 390 екз. та визначено 43 види бджолиних. З урахуванням літературних даних для Українських Карпат ідентифіковано 55 видів бджолиних-мегахілід. Найбільшою кількістю видів представлені роди Megachilidae (15), Osmia (8), Hoplitis (6), Chelostoma (6), Coelioxys (5). У мегахілідофауні регіону підтверджується наявність 43 видів, з яких 6 є новими, 13 звичайними, 10 рідкісними, 14 зустрічаються локально. У матеріалах наших зборів не виявилися 12 видів бджолиних, відомих для даного регіону з літературних джерел. Новими для фауни досліджуваного регіону виявилися Coelioxys elongata (Lepeletier, 1841), Chelostoma campanularis (Kirby, 1802), Osmia brevicomis (Fabricius, 1798); для заходу України - Chelostoma emarginatum (Nylander, 1856), Anthidium florentinum (Fabricius, 1775); для фауни України - Anthocopa ligurica (Morawitz, 1868).
Крамаренко С.С., Сверлова Н.В. До вивчення внутрішньовидової мінливості Chondrula tridens (Gastropoda, Pulmonata, Buliminidae) на заході України та з’ясування таксономічного статусу окремих форм // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 93-110.
Методами багатовимірної статистики досліджені дві форми виду Ch. tridens, що зустрічаються на заході Україні. Показані та проаналізовані відмінності в розмірах і пропорціях черепашки, у ступені розвитку устевих зубів. Форми albolimbata і galiciensis є, можливо, таксонами підвидового рангу. Для остаточного з'ясування їх таксономічного статусу необхідно провести аналогічні морфометричні дослідження черепашок Ch. tridens з інших частин видового ареалу.
Першко І.О. Комплексний аналіз конхіологічних ознак видів роду Lithoglyphus (Mollusca, Pectinibranchia, Lithoglyphidae) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 111-114.
Здійснено комплексний аналіз метричних характеристик черепашок молюсків роду Lithoglyphus. Виявлено значні обмеження в їх використанні для систематики групи. Встановлено, що лише для однієї популяції L.n.berolinensis співвідношення висоти устя до його ширини є діагностичною ознакою. Для інших представників роду Lithoglyphus не виявлено таких індексів черепашки, які дозволили б чітко ідентифікувати види.
Уваєва О.І. Комплексний аналіз конхіологічних ознак видів триби Segmentinini (Mollusca, Pulmonata, Planorbinae) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 115-122.
Здійснено комплексний аналіз конхіологічних характеристик молюсків 5 видів котушкових триби Segmentinini. Застосування дискримінантного, кореляційного і кластерного аналізів дозволило чітко ідентифікувати 3 види - S. nitida, S. clessini, Н. fontana. Встановлено, що діагностичне значення мають такі індекси, як SH / SW, WA / НА, WA / SH. У той самий час S. montgazoniana і Н. diaphanella подібні за своїми конхіологічними ознаками з іншими видами цієї групи. Отже, видовий статус їх є сумнівним.
Гарбар Д.А. Рід Planorbarius (Gastropoda, Pulmonata, Bulinidae) у фауні України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 123-126.
Аналіз музейних колекцій роду Planorbarius показав, що ця група в фауні України представлена чотирма видами. Однак комплексний аналіз конхологічних параметрів свідчить про відсутність чіткої їх відокремленості. Для уточнення їх таксономічного статусу необхідні додаткові дослідження із залученням біохімічних та цитогенетичних методів.
Сверлова Н.В. Матеріали до моніторингу наземної малакофауни (Gastropoda, Pulmonata) м. Львова та його околиць // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 127-134.
Наводяться видові списки наземних молюсків для 33 ділянок у м. Львові та його околицях. Вони можуть стати основою для проведення подальших моніторингових досліджень.
Гураль Р.І. Фауна прісноводних молюсків м. Львова та його околиць // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 135-146.
У статті висвітлюється видовий склад і особливості екології угруповань прісноводних молюсків м. Львова та його найближчих околиць. У результаті проведених малакологічних досліджень виявлено 23 види прісноводних молюсків. Найбільш сприятливі умови для існування популяцій молюсків є у статичних біотопах, розміщених у приміській зоні.
Хлус Л.М. Мінливість конхологічних параметрів Helix lutescens передгір'я Карпат залежно від ступеня урбанізації території // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 147-150.
Встановлено базові параметри конхологічних показників різно забарвлених морф наземного молюска Helix lutescens. Виявлено їх достовірні відмінності у зв'язку з рівнем урбанізації біотопів.
Шрубович Ю.Ю. Базова оцінка угруповань ногохвісток бучин України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 151-156.
Проведено порівняльний аналіз фауни та структурної організації угруповань ногохвісток у букових лісах Українських Карпат, Розточчя і Криму. Виявлено відмінності у формуванні фауни та структурі домінування комплексів цих безхребетних, проте кількісне ядро угруповань складають ті самі види: Isotomiella minor, Folsomia manolachei і Parisotoma notabilis.
Малиновський А.К., Білонога В.М. Кореляції морфометричних параметрів рослин на популяційному рівні // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 157-168.
Наведено результати досліджень мінливості морфометричних і деяких біометричних параметрів рослин та рівнів їх кореляції у залежності від умов середовища. Реакції популяцій рослин на мінливість умов середовища надзвичайно різноманітні, що ускладнює виявлення залежностей та закономірностей появи ознак і обумовлюючих їх факторів, тому важко визначити характер змін - на рівні генотипу або фенотипу. Визначення ускладнюється й тим, що в межах виду реакції окремих особин на зміну умов можуть бути різними. Потенції самопідтримки популяцій у реальних умовах середовища залежать від запасів біомаси, її розподілу і виявляються у витратах на процеси росту, розвитку та відновлення. При цьому розподіл маси і енергії залежить від життєвої форми і конкретних умов середовища. У результаті досліджень мінливості морфометричних і біологічних параметрів особин видів різних життєвих форм отримані дані по динаміці та рівнях кореляції основних параметрів, які відображають напрями та обсяги алокації маси та енергії у залежності від еколого-ценотичних умов. Встановлено кореляційні зв'язки між морфометричними та біологічними параметрами, існування взаємопов'язаних параметрів, мінливість яких адекватна мінливості умов середовища і які реалізуються паралельно чи незалежно один від одного.
Бандерич В.Я., Крамарець В.О., Кушнір О.Г., Мілкіна Л.I., Приндак В.П. Стан і завдання фітомоніторингу в національному природному парку "Сколівські Бескиди" // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 169-174.
Розглядається сучасний стан робіт по організації фітомоніторингу на території національного природного парку "Сколівські Бескиди". Визначено основні напрямки робіт, які передбачають: моніторинг динамічних змін та стану лісових фітоценозів; спостереження за станом популяцій рідкісних видів рослин; моніторинг процесів, що відбуваються в рослинному покриві післялісових лук при їх господарському використанні (сінокосіння, випасанні худоби) і після зняття антропогенного впливу; дослідження процесів, що відбуваються в рослинному покриві рекреаційновикористовуваних територій.
Гнатів П.С. Пристосувальні реакції деревних рослин у трансформованому екологічному середовищі // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 175-184.
На підставі аналізу історичного розвитку та сучасних уявлень сформульовані оригінальні висновки про сутність пристосувальних реакцій рослинного організму. Взаємовплив середовища проживання та живих організмів розглядається в єдності фізичних і хімічних зворотних зв'язків. Зольно-хімічний і органо-хімічний склад сухої речовини листків деревних рослин пропонується розглядати як показник адаптивного стану особини або групи в конкретних умовах їх існування і як дзеркало стану екологічного середовища.
Мицик Л.П., Лихолат Ю.В. Вивчення, використання, збереження дернового покриву як чинника оптимізації індустріального середовища степового Придніпров'я // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 185-190.
Обговорюється питання про використання дерниноутворуючих рослин для оптимізації довкілля промислових конгломерацій. Наведено основні анатомо-морфологічні та фізіолого-біохімічні показники, що об'єктивно відображають стан вивчених екосистем. Показані практичні можливості улаштування дернового покриву та його збереження як музейної цінності.
Смоленський І.М., Клід В.В. Біогеохімічна оцінка аеротехногенного забруднення території природного заповідника "Горгани" важкими металами // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 191-194.
Виконано первинну біогеохімічну оцінку агропромислового забруднення важкими металами території природного заповідника «Горгани» (Івано-Франківська обл.). В якості біоіндикаторів використані спорові рослини (мохи та лишайники), які найбільш чутливо реагують на атмосферне забруднення. У результаті досліджень визначено порівняльні показники біоакумуляції антропогенних полютантів видами Pleurozium schreberi та Hypogymnia physodes.
Дригант Д.М. До питання про кореляцію та стратиграфічний поділ нижньодевонських відкладів на Волино-Подільській окраїні Східноєвропейської платформи // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 195-208.
Зіставлення розрізів нижньодевонських відкладень на Волино-Подільській околиці Східноєвропейської платформи дало можливість зробити висновки: 1) потужності ізохронних підрозділів, незалежно від фаціального складу, незмінні на всій площі їхнього розвитку, 2) стратиграфічні перерви усередині цих відкладень відсутні, 3) думка про неможливість зіставлення шарів дністровської серії навіть на незначних відстанях є помилковою, 4) значне опіскування, характерне для верхніх частин усіх (незалежно від стратиграфічної повноти) розрізів дністровської серії, обумовлено перманентним звуженням седиментаційного басейну і відсутністю розмивів цих відкладень у кінці піздньодевонської епохи. За фаціально-генетичними особливостями в нижньодевонській товщі регіону виділяються три формації: 1) флішоподібна глинисто-карбонатна (представлена тиверською серією Поділля), 2) морська сіроколірна теригенна (відкладення тиверського віку у Львівському та Передкарпатському прогинах): 3) червоноколірна теригенна (формація олд-реда або теребовлянська, що об'єднує іквинську і дністерську серії). Обґрунтовано доцільність виділення світ: у тиверскій серії - худиківецької, митківської, чортківської та іванівської, в іквинській - войнинської, оглядівської, загорівської, вільшаницької, лучківської та русівської, у дністерській - устечківської, хмелівської, стрипської, смерклівської, горожанської, княгининської, лозівської, загайпільської, дорошівської та маруньської. Сіроколірна морська теригенна формація поки залишається нерозчленованою. Крім того, обґрунтовано валідність целієвської та воютинської світ.
Годунько Р.Й. Методики збору, фіксації та зберігання амфібіотичних комах // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2003. - 18 - С. 209-214.
Коротко викладені основні методи збору личинок і дорослих комах 4-х рядів амфібіотичних комах (Ephemeroptera, Plecoptera, Odonata, Trichoptera). Описано та проаналізовано існуючі методики фіксації матеріалу в польових і лабораторних умовах.
