ПЕРЕДМОВА
Збірники наукових праць музею почали видаватися з 1914 р. під назвою "Rozprawy і wiadomosci z muzeum im. Dzieduszyckich". 3 1940 p. музей перейшов у відання Академії наук і з 1951 р. по 1962 р. було опубліковано 10 томів збірників під назвою "Наукові записки Науково-природознавчого музею АН УРСР". За рішенням вченої ради музею і за підтримкою Редакційно-видавничої ради НАН України цим випуском поновлюється видання "Наукових записок".
"Наукові записки" призначені для публікації результатів наукових досліджень, проведених у стінах музею або наближених до музейної тематики. Періодичність випуску, як правило, один раз на рік. Мова видання — українська. За рішенням редколегії окремі статті іноземних вчених, матеріали міжнародних нарад і конференцій, повідомлення міжнародного характеру тощо можуть публікуватись на інших, поширених у світі мовах. При цьому додається резюме українською мовою. Окремі випуски "Наукових записок" можуть мати тематичний характер. Основні завдання "Наукових записок":
- оперативне публікування результатів наукових досліджень, матеріалів з історії наукових підрозділів та колекцій, праць з музейного природознавства, експозиційно-фондової роботи тощо;
- поширення наукової інформації про природознавчо- музейну роботу в Україні та за її межами;
- науково-просвітницьке поширення знань з фундаментальних розділів природознавства, охорони природи, а також музейно-колекційної справи, таксидермії тощо;
- послідовна систематизація знань про унікальні об'єкти природи західного регіону України;
- рекламно-інформаційна діяльність в галузі природокористування, екології, охорони природи, екологічного виховання.
Більшість статей 11 тому містять матеріали комплексних наукових досліджень цікавого у багатьох відношеннях фізико- географічного регіону Розточчя і присвячені 10-річчю створення Державного заповідника "Розточчя". В інших статтях наводяться відомості про наукові фонди музею і застосування комп'ютерних методів у ботанічних дослідженнях.
Відповідальний редактор
Бокотей А.А. Видовий склад і чисельність орнітофауни м. Львова // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 5-15.
В роботі приведений орнітофауністичний список м. Львова, що налічує 197 видів. Він оснований на матеріалах власних десятирічних досліджень і інших даних з різних джерел. Зроблені висновки відносно змін у видовому складі птахів цієї території упродовж останніх 150 років.
Гузій А.І., Бокотей А.А. Звичайний мартин (Larus ridibundus L.) у верхів'ї р. Верешиця // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 16-20.
У роботі на підставі десятирічних досліджень (1985-1994 гг) на риборозплідних ставках в долині річки Верещиця (Розточчя) поданий аналіз динаміки чисельності і гніздової екології озерної чайки. Проводиться аналіз причин змін чисельності птахів залежно від кількості опадів і площі кормових угідь. Аналізуються дати фенофаз залежно від температури повітря. Приводяться матеріали по морфометрії гнізд і яєць озерної чайки.
Сверлова Н.В. Фауна двопарногих багатоніжок (Diplopoda) м. Львова та його околиць // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 21-27.
Досліджений видовий склад диплопод в парках і лісопарках (Львова, а так само на садово-городніх ділянках в його околицях. Всього визначено близько 1 тис. екземплярів, яка відноситься до 15 видів диплопод. Серед них Craspedosoma simile Verh., уперше знайдена нами на Україні. Відмічене збільшення видової різноманітності в напрямі від центру міста до його околиць. Проаналізований вплив урбанізації на різні види і групи двупарноногих багатоніжок.
Меламуд В.В. Фауна панцирних кліщів (Acariformes, Oribatei) заплави ріки Верещиця // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 28-32.
Розглянутий видовий склад ориіатид, а також проведений аналіз фауністичної подібності орібатоїдних комплексів семи рослинних співтовариств, що становлять сукцесійний ряд лугового болотяного масиву Заливки (Розточчя). Список фауни панцирних кліщів склав 120 видів. В усіх семи рослинні співтовариствах відмічений тільки один вид - Steganacarus striculum, шести - 10 видів, в п'яти - 12, в чотирьох - 10, в трьох і двох співтовариствах по 20 і в одному - 47 видів. Видовий склад орібатид цих співтовариств варіює від 28 до 53 видів, в п'яти співтовариствах - від 38 до 42.
Сусуловський А.С. Хижі нематоди (Mononchida, Nematoda) урочища Заливки заповідника "Розточчя" // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 33-40.
На заливному лузі урочища Заливки виявлено 7 видів хижих нематод (Mononchida). Їх кораткі описи приведені в роботі. Особливо слід зазначити, розточанська популяція P.auritus відрізняється від типового матеріалу менш відособленою губною областю і, в середнє слабкіше розвиненими губними папіилами, а також відносно короткими гонадами, в яких міститься не більш розташованих в один ряд овоцитів, проти 10 згідно малюнка першоопису.
Різун В.Б. Матеріали до фауни жужелиць (Coleoptera, Carabidae) Розточчя і природного районування заходу України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 41-46.
Приведений список 44 видів, зібраних в 1990 р. в Польщі Західному, Середньому (Розточански Парк Народовий) і Східному Розточчі. Запропоновано виключити Надсянський природний район з Передкарпаття (Україна), оскільки він є складовою частиною Сандомирської рівнини (Польща). Межа між Надсянським районом і Передкарпаттям проходить по умовній лінії від долини Дністра в північно-західному напрям г.Судова Вишня і далі на Мостиська і Перемишль.
Яницький Т.П. Фауна златок (Coleoptera, Bupresidae) Розточчя // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 47-50.
На підставі колекційних матеріалів ДПМ НАН України (Львів), власних зборів і літературних даних для фауни Росточья встановлено 51 видів златок, з яких чотири (Diet furcata, Agrilus cyanescens, A. lineola, A. obscuricollis) вперше вказані для регіону. Для кожного виду вказані найбільш важливі кормові рослини. Найчастіше на території регіону трапляються Phaen cyanea, Agrilus biguttatus, A. viridis, Trachys minuta. Рідкісними є Chalcophora marіапа і Poecilonota variolosa.
Харамбура Я.Й. Личинки вищих комах в грунтах заповідника "Розточчя" // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 51-55.
Досліджено 8 типів лісу на території Страдчанського і Брещицького лісництва "Розточчя". Визначені видовий склад, чисельність і розподіл по типах лісу личинок вищих комах. Виділений основний комплекс комах з переважанням Elatridae.
Жижин М.П., Кузярін О.Т. Тенденції поведінки видів судинних рослин "Червоної книги України" в зонах впливу підземних водозаборів "Розточчя" // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 56-64.
Представлені матеріали про сучасні умови зростання і тенденції поведінки судинних рослин "Червоної книги України" в зонах впливу чотирьох великих водозаборів регіону Розточчя. Приведений список раритетных зникаючих видів, кількість відомих їх місцезнаходжень, і їх приуроченность до елементів рельєфу і фітоценозів.
Климишин О.С. Стан популяцій реліктових трав'яних рослин на Розточчі // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 65-68.
Подана характеристика життєвого стану, вікового стану, чисельності, способів того, що самопідтримання і перспектив популяцій реліктових трав'яних рослин на Розточчі.
Малиновський А.К. Аналіз сучасного поширення реліктових видів у вирішенні питань історії флор // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 69-75.
Розглянуті основні етапи формування флори рівнин заходу України. Приведені дані по поширенню деяких реліктових видів. На формування їх сучасних ареалів істотний вплив мало дніпровське оледеніння.
Чорнобай Ю.М., Залецька О.Ю. Органохімічний і гумусовий стан підстилок у провідних типах лісів Розточчя // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 76-85.
Подана порівняльна оцінка органохімічного і гумусного стану підстилок в 5 лісових угрупованнях Розточчя з контрастними типологічними особливостями. Встановлено, що вже на початкових стадіях детритної трансформації органічної речовини проявляються тенденції, пов'язані із загальним станом екосистеми. Зроблений висновок про можливість використання органохімиіного і гумусного обстежень підстилок і грунтів для підбору об'єктів призначених для заповідання або ведення моніторингу.
Чорнобай Ю.М., Харамбура Я.Й., Щербакова О.М. Динаміка угруповань фітосапрофагів в опаді лісів Розточчя // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 86-92.
Проведені порівняльні дослідження кількісних змін маси опаду і населення безхребетних фітосапрофагів в трьох контрастно відмінних лісових угрупованнях. Встановлено, що трансформація якісних і кількісних показників детриту супроводжується послідовними змінами угруповань редуцентів. Хвоя сосни і листя дуба відрізняються найбільш високою видовою різноманітністю лісових фітосапрофагів.
Климишин О.С., Кулик Т.Г. Структура і стан ботанічних фондів Державного природознавчого музею // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 93-97.
Проаналізований сучасний стан ботанічних фондів в музеї. Загальна чисельність фондів складає 150093 одиниці зберігання, з яких 148154 належать до основного фонду. До їх складу входять водорості (58 зразків), лишайники (1168), гриби (856), мохи (36882) і вищі судинні рослини (111029). Ботанічні фонди музею формуються близько двох століть. Основна частина колекцій представляє територію заходу України. Створена комп'ютерна база даних "Гербарій", в яку введено більше 6 тис. записів.
Малиновський А.К., Бронштейн І.Г. Застосування інформаційно-пошукових програм в ботанічних дослідженнях // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 1994. - 11 - С. 98-112.
Подані основні завдання, принципи побудови і роботи інформаційно-пошукової програми - база даних "Флора". Приведені попередні результати аналізу програмного матеріалу по вивченню диференціації рослинного покриву, структури і еволюції флори.
